Напис на стіні голландською мовою небагатослівно повідомляє нам, що ми знаходимося в бібліотеці:
«У тебе два ока, а рот один. Нехай це буде для вас знаком — багато читати, але не розмовляти».
Це не звичайна бібліотека. Наукова бібліотека Рейксмузею — це архівний витвір мистецтва. Можливо, ви не знаєте, де знаходиться це височенне чотириповерхове архітектурне диво. Один крок за двері другого поверху до самого музею — і шедевр Рембрандта у натуральну величину, що зображає бійців «Нічного дозору», наповнить ваш зір теплими вусатими гвардійцями, різко вимальованими у світлотіні. Це Амстердам.
Зараз 10 ранку, і хоча двері дослідницької бібліотеки Рейксмузею відчинені, ви можете бути впевнені, що співробітники, які тут працюють, оцінять вашу присутність і повагу. Тут панує офісна атмосфера. Спочатку це був просто архів каталогу музею, задуманий Петрусом Кейперсом, голландським архітектором, відомим своїм неоготичним стилем, збудований у 1885 році. Після реставрації він нарешті відкрився для відвідувачів у 2004 році. Тепер всі охочі можуть милуватися плодами його праці.
Світло з величної арочної стелі наповнює залу. Дах над головним читальним залом бібліотеки був справді сучасним нововведенням свого часу. Це означало, що відвідувачі не потребували свічок чи газових ламп для читання. Пан Кейперс хотів створити величний простір, який здавався б більшим, ніж він був насправді (готична традиція). Ось чому витончені колони вгорі та біля основи тонші, ніж в середині, що робить їх вищими. Весь зал ніби піднімається вище.
Все це спонукає нас до читання. На другому поверсі, поза великою читальною залою, є невеличка кімната зі стільцями й столами та кількома відвідувачами, де ми можемо насолодитися всіма пропозиціями: «Останні новини від 11 червня 1633 року», подарована рання голландська газета та інші ефемерні публікації. «Теорії кольору очима художників-букмекерів», дві нещодавно придбані книги художників. «Пам’ятник на папері для кінної статуї Людовика XV роботи Бушардона», опис проєкту П’єра Жана Марієтта.
Як краще провести дощову суботу?
У стінах бібліотеки зберігається близько 400 000 монографій. Високі полиці на першому поверсі та трьох балконах заповнені книгами та періодичними виданнями. У 1885 році тут було лише 3 500 одиниць літератури, а зараз близько 70 000 — але це лише частина того, що невидимо зберігається в тунелях під будівлею. Архів є найбільшою історичною мистецькою бібліотекою в Нідерландах, як тоді, так і зараз. І вона найстаріша.
З другого балкона як на долоні можна побачити архівну мрію пана Кейперса.
Наш погляд ковзає по чавунному каркасу перил, інновації 19-го століття, ребра яких повторюються, підіймаючи нас від підлоги до неба. Верхні частини стін пофарбовані у світлий колір, щоб якомога більше сонячного світла потрапляло в наш простір. Прикраси невеликі та рідкісні, щоб зберегти відчуття повітря та легкості. Сучасна форма і функція демонструються оголеними залізними заклепками; штрих 19-го століття додає золоті фальшиві заклепки в тон — таким чином, завершуючи декоративний ритм. Колони прикрашають щити з назвами провідних видавництв.
Учень готичного стилю, пан Кейперс явно відчував симетрію. Гвинтові сходи в кутку ведуть нагору, а протилежний кут без сходів, через весь зал, прикрашає обов’язкова кругова мозаїка на підлозі.
Цей суботній ранок видається приємно незвичним. Вологий дощ і похмурий день надворі майже не затьмарюють світлої атмосфери всередині Науково-дослідної бібліотеки Рейксмузею.
