Скандальне, оголошене незаконним зведення престижного житлового комплексу навпроти Софії Київської в українській столиці здійснюється нишком. Про це Великій Епосі в телефонному інтерв’ю повідомила Ірина Нікіфорова, член ініціативної групи проти спорудження цієї будівлі.
#img_left#Ділянка, на якій здійснюється будівництво, розташована у буферній зоні заповідника «Софія Київська», який є об’єктом Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Незважаючи на заборони судів, приписи прокуратури, Державної архітектурно-будівельної інспекції та рішення Київської Ради про заборону будівництва, все ж за кілька років виросли вісім поверхів.
24 квітня 2012 року Вищий господарський суд визначив, що відведення землі для цього будівництва, що розташоване по вулиці Гончара, 17-23, незаконне. Але і це рішення суду для забудовника не указ.
«Будівництво [біля Софійського собору] юридично заборонене ухвалою суду і приписом Державної архітектурно-будівельної інспекції. Фактично роботи тривають, але не так явно. Ми, ті, хто живе поруч, можемо підтвердити, і ми говорили про це і [голові київської міськадміністрації] Попову, що роботи ведуться», — говорить активістка Ірина Нікіфорова, яка живе неподалік від цієї будови.
Зафіксувати візуально це не виходить, за словами Нікіфорової, тому що забудовник намагається не афішувати, але постійно якісь інструменти працюють, і за звуками чути, що ведуться зварювальні та вантажні роботи.
«Тобто сказати, що будівництво завмерло, я не можу. Періодично теж працює кран, але вони працюють дуже обережно», — додає вона.
#img_right#Кореспондент Великої Епохи переконався в цьому на власні очі — 20 червня на будівництві стояли два крани, і один з них рухався. Однак робітників неозброєним оком виявити не вдалося.
Активістка зазначила, що 26 червня відбудеться засідання в Апеляційному господарському суді — забудовник ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» хоче оскаржити рішення Господарського суду про те, що земля під будівництво була виділена незаконно.
«Певна річ, ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» подала на апеляцію. Але це буде неостаточний суд. Якщо, припустимо, рішення буде не на нашу користь, то ми будемо подавати касацію вже у вищу інстанцію. А якщо суд підтвердить рішення Вищого господарського суду [про заборону будівництва], то тоді воно вступить в силу. Але зрозуміло, що тоді його будуть оскаржувати забудовники», — зазначила Нікіфорова.
«Якщо ж рішення буде не на нашу користь, зрозуміло, що почнуть працювати відразу інтенсивно і, можливо, до наступного засідання і добудують», — додала вона.
За інформацією Ірини Нікіфорової, на сесії ЮНЕСКО, яка починається 24 червня в Санкт-Петербурзі, щодо України дуже жорстко стоятиме питання. Активістка каже, що там будуть вирішувати, чи віднести найбільш знамениті архітектурні та культурні пам’ятки Києва — Софію і Лавру — в так званий «чорний список ЮНЕСКО», куди зараховують об’єкти, які перебувають під загрозою. Причина, чому так хочуть зробити, — в тому, що охоронні зони цих історичних пам’яток забудовують новими сучасними будівлями.
Згідно з підписаною Україною конвенцією, будь-яке будівництво в буферній зоні повинно бути погоджено з ЮНЕСКО. Ще в 2009 році представник ЮНЕСКО в Україні надіслав листа тодішньому голові Шевченківської районної адміністрації Віктору Пилипишину, в якому рекомендував негайно зупинити будівельні роботи на Гончара, 17-23.
Проект житлового комплексу на Гончара, 17-23 (saveoldkyiv.org/3dom.com.ua)
Наслідки незаконної будови
#img_right#Результати геологічної і гідрогеологічної експертизи свідчать про фізичну загрозу для Софії Київської від цього будівництва. Так, згідно з колишнім генеральним директором Національного заповідника «Софія Київська» Нелею Куковальською, за минуле століття рівень ґрунтових вод на території заповідника піднявся на 6 метрів, а з часу зведення нового житлового комплексу — ще на 1,3 метра. До того ж, це ще не межа, зазначила вона в документі, де привела результати експертизи (копію документа опублікувала громадська організація «Збережи старий Київ»).
«Рівень ґрунтових вод буде підніматися в цій зоні за рахунок перекриття фундаментами вільного руху води, створення баражного ефекту, а також протікання води з водонесучих інженерних мереж», — зазначила вона.
Куковальська вказала, що гідрогеологічна зона, яка впливає на стан Софійського собору, охоплює площу в радіусі приблизно 300 метрів від центру пам’ятника, а будівельний майданчик на Гончара 17-23 входить в цю зону, тому буде, безумовно, впливати на стан заповідника.
Корупціонер корупціонером поганяє
Михайло Дегтярьов, член Національної спілки художників України, вважає, що всьому провина — корупція і жадібність.
«Всі учасники будівельного комплексу зацікавлені наживатися на знищенні нашої історичної спадщини», — сказав він в недавньому інтерв’ю Великій Епосі.
Серед цих учасників він називає в першу чергу інвесторів, які за кожен квадратний метр, незаконно побудований в заповідних зонах, отримають набагато більше виручки, ніж, наприклад, на Троєщині — найбільшому житловому районі на околиці Києва.
«Це і архітектори, які входять в усі державні структури з охорони, нібито, старовини, і всі в тушок перетворюються. Це і чиновники будь-яких професій, які в цих охоронних органах сидять, тому що хабарі отримують. Це і будівельники», — перераховує Михайло Дегтярьов.
«Будівельна мафія набагато випереджає будь-які рухи переживальників за старовину. Але небайдужими залишилися буквально якісь лічені люди, які не втратили совість», — підсумовує він.
