Китайський письменник і блогер відомий своїм незалежним мисленням Жань Юньфей, опублікував на закордонному сайті статтю, в якій вказує на те, що протягом 61 року з моменту приходу до влади компартії, всі народні об’єднання в країні або були знищені, або взяті під повний контроль з боку уряду.
Цей контроль, вважає Жань, став настільки усепроникаючим, що в 1960 році, коли почався великий голод, у країні був повністю знищений традиційний механізм взаємодопомоги одне одному, при якому більш заможні допомагали бідним. У результаті від голоду померли десятки мільйонів людей.
Китайський політолог і дисидент, який проживає в США, доктор наук Чень Куйде розповів радіо «Вільна Азія», що саме під час Китайської республіки (1912 – 1949 рр.) у Китаї був період розквіту неурядових організацій, в яких брали участь безліч відомих представників інтелігенції.
«У ті роки в Китаї, наприклад, були дуже розвинені храми і монастирі, багато відомих китайських просвітителів, наприклад Тао Сінчжі і Янь Янчу створили безліч своїх монастирів, які були абсолютно незалежними народними організаціями і не мали жодного відношення до уряду. Інших неурядових організацій різної спрямованості також було дуже багато. Проте після 1949 року та особливо у 1956 році, коли компартія провела реформу в промисловості і торгівлі, НУО в країні практично повністю зникли, влада і суспільство були об’єднані в одне ціле», – говорить Чень.
Професор університету американського штату Південна Кароліна Се Тянь, вказав на те, що в Китаї, як і в усьому світі, історія неурядових організацій значно довша, ніж урядових.
«У Китаї з глибокої давнини існували різні народні об’єднання, починаючи від кланових, родових і до просвітницьких будинків різних вчених, а також організацій купців, торгових союзів і так далі. Процвітали такі організації також і за часів правління партії Гоміндан», – розповідає професор.
Протягом останніх десяти років НУО стали швидко розвиватися в Китаї і, як заявляє китайська влада, наразі в країні налічується понад 2 тисячі таких організацій, роль яких дедалі більше зростає.
Проте професор Се піддає критиці цю пропаганду, підкреслюючи, що деякі великі підприємства в Китайській Народній Республіці, які контролюють великі ресурси, називаються неурядовими чисто умовно.
«Фактично ці підприємства є урядовими структурами. Це відноситься до китайської специфіки. Ці підприємства є так би мовити урядовими підприємствами другого рівня, всі їхні ресурси і фінанси, а також особливі права дає їм уряд», – пояснює Се.
Він також вважає, що по суті своїй адміністративне управління в країні не повинно замінювати, а має заохочувати і підтримувати розвиток НУО. Але в Китаї урядові та напівурядові організації саме замінюють функції народних об’єднань, що, врешті-решт, може призвести тільки до хаосу.
В останні два роки було чимало повідомлень про те, що народні організації в КНР піддаються придушенню. Серед таких організацій медичний інститут «Айчжісін», привертає увагу громадськості до прав хворих на СНІД у Китаї, а також Громадський Союз, який займається дослідженням розвитку народних об’єднань.
Однак як би влада не намагалася посилювати контроль над НУО, важливість для китайського суспільства останніх виявляється все сильніше, і повністю взяти їх під контроль компартія вже не в змозі, – підводить підсумок доктор Чень.
