У зв’язку з тим, що в США було зареєстровано нові випадки захворювання на кір, і в Європі також спостерігається спалах інфекції, органи охорони здоров’я по всьому світу закликають до вакцинації.
Однак, коли в минулому столітті кір охопив весь світ, не вакцина врятувала мільйони життів.
У першій половині XX століття на кір захворіли майже всі діти.
До 1960-х років у світі було зареєстровано близько 30 мільйонів випадків захворювання на кір і 2,6 мільйона смертей від нього.
У 1906 році 85 відсотків зареєстрованих випадків смерті припало на дітей віком до 5 років. З 1912 по 1922 роки в США щорічно реєструвалося в середньому 6000 смертей, пов’язаних із кором.
Незважаючи на масову глобальну вакцинацію, тільки 2015 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) повідомила про 134 200 смертей, спричинених кором.
Схожість із SARS-CoV-2
Ще в IX столітті перський лікар Абу Бакр Мухаммад Закарія Разі (Rhazes) описав кір. У 1757 році шотландський лікар Френсіс Гоум встановив, що кір викликається інфекційним агентом, що ознаменувало значний прогрес у розумінні цього захворювання.
Кір зустрічається тільки у людей, являє собою РНК-вірус з негативним ланцюжком, подібний до вірусу атипової пневмонії (SARS-CoV-2), що означає, що генетичний матеріал обох вірусів повинен бути “перевернутий”, перш ніж вони почнуть функціонувати.
Вірус кору може викликати від 14 до 18 вторинних випадків серед сприйнятливого населення, поширюючись повітряно-крапельним шляхом або при прямому контакті між людьми. Він найбільш заразний за чотири дні до і чотири дні після появи висипу, коли люди про це не підозрюють, що дає змогу вірусу поширюватися швидше.
Кір характеризується висипом, який зазвичай починається на обличчі й поширюється вниз, охоплюючи шию, тулуб, руки, ноги та ступні, й часто супроводжується підвищенням температури.
Вона може спричинити серйозні ускладнення, включно з інфікуванням легень і нервової системи, що призводить до госпіталізації кожного п’ятого пацієнта. У деяких може статися пошкодження головного мозку.
Після успішного одужання від природної інфекції кору у більшості людей виробляється довічний імунітет.
Зниження захворюваності на кір не пов’язане з вакциною
Глобальна кампанія з вакцинації 1967 року мала викорінити кір, але цього не сталося. У 1978 році Сполучені Штати поставили за мету викорінити кір до 1982 року, але цього також не сталося.
Органи охорони здоров’я часто заявляють, що ефективність вакцини проти кору близька до 100 відсотків, що вимірюється “коефіцієнтом сероконверсії”, який заснований на виробленні антитіл до вакцини незалежно від віку.
Але все ж існує скептицизм щодо ролі вакцини у викоріненні хвороби.
По-перше, твердження про майже 100-відсоткову ефективність ґрунтується виключно на антитілах, індукованих вакцинами, і може неточно відображати клінічний рівень захисту. Для точного розрахунку необхідно провести рандомізоване, плацебо-контрольоване дослідження.
Крім того, історичні дані свідчать про те, що рівень захворюваності та смертності від кору знижувався ще до широкого застосування вакцини.
На наступній діаграмі показано рівень смертності від кору в США з 1900 по 1987 роки. До введення вакцини проти кору 1963 року рівень смертності знизився на 98,7%.
Англійці почали вести статистику смертності 1838 року. Наприкінці 1800-х років смертність від кору різко знизилася, а до 1950-х років досягла майже нульового рівня. 1968 року в Англії почали робити щеплення від кору, що сталося на п’ять років пізніше, ніж у Сполучених Штатах. На той час рівень смертності знизився на 99,8%.
Навіть без вакцини до 1960 року кількість зареєстрованих випадків дитячого кору в Англії та Уельсі становила всього 2,4%, а смертність знизилася до 0,03%.
Незважаючи на те, що охоплення вакцинацією проти кору в Зімбабве сягало 88%, спалахи захворювання не припинялися. Під час спалахів із 1967 до 1989 року збільшення охоплення вакцинацією проти кору не тільки не призвело до зниження смертності, а й, мабуть, було пов’язане зі збільшенням кількості заражень.
Які основні чинники сприяли різкому зниженню захворюваності на кір до початку вакцинації?
Харчування має значення
У всьому світі у XX столітті значно поліпшилося становище з дитячим харчуванням і гігієною, а також розширився доступ до медичних послуг і ліків, що призвело до зниження дитячої смертності на 90% з 1900 року.
Значна роль фактора харчування в захворюваності на кір і смертності від нього описана в багатьох наукових дослідженнях.
Вітамін А рятує життя
Вітамін А відіграє життєво важливу роль у профілактиці інфекції кору та зниженні смертності.
Систематичний огляд і метааналіз 2011 року, заснований на 43 рандомізованих контрольованих дослідженнях, що охоплювали 215 633 дитини, проведених у період з 1976 до 2010 року, засвідчив, що добавки вітаміну А асоціюються з 50-відсотковим зниженням ризику захворюваності на кір.
У дослідженні, проведеному в Індії 2021 року, повідомляють, що під час спалаху кору 2018 року в дітей, які не пройшли вакцинації, але отримували профілактичні добавки вітаміну А, ризик заразитися кором знизився на 77%.
У танзанійському дослідженні 1987 року взяли участь 180 дітей хворих на кір, 90 відсотків з яких мали дефіцит вітаміну А. Відносний ризик смертності значно знизився серед тих, хто отримував вітамін А, порівняно з тими, хто отримував тільки звичайне лікування (7 відсотків проти 13 відсотків).
У південноафриканському дослідженні 1990 року, опублікованому в New England Journal of Medicine, вивчали 189 дітей із субклінічним дефіцитом вітаміну А, яких було госпіталізовано з важкими ускладненнями кору.
Діти, які отримували вітамін А, швидше одужували від пневмонії та діареї, рідше хворіли на кір і провели менше днів у лікарні, порівнюючи з групою, яка отримувала плацебо. У групі, яка отримувала вітамін А, ризик смерті або серйозних ускладнень був удвічі нижчим, ніж у контрольній групі.
Згідно з вебсайтом ВООЗ, ефект вітаміну А в лікуванні кору повністю визнаний.
ВООЗ заявляє: “Існує міцна наукова основа для лікування хворих на кір за допомогою добавок вітаміну А, які рекомендуються ВООЗ як частина комплексного лікування дитячих хвороб”.
Офіційний висновок ЮНІСЕФ, опублікований 2016 року, поділяє ту саму точку зору. На їхньому сайті йдеться про таке: “Добавки вітаміну А здатні врятувати життя дитини. … Приймання вітаміну А допомагає підтримувати сильну імунну систему. Він знижує захворюваність дітей на діарею та кір, запобігає сліпоті та втраті слуху. Добавки вітаміну А можуть підвищити шанси дитини на виживання на 12-24 відсотки”.
Обмеження вітаміну А
Тривале й надмірне вживання вітаміну А може бути шкідливим.
Навіть одноразове вживання великої дози, що перевищує 200 000 мікрограмів (мкг), може спричинити такі побічні ефекти: нудота, блювання, запаморочення, нечіткий зір.
Визнаючи, що вітамін А може бути ефективним у разі кору, не можна сказати, що це диво підходить усім. Харчування, як і раніше, має значення.
Природний і безпечніший спосіб отримання вітаміну А — це бета-каротин з харчових продуктів або добавок. Наш організм перетворює цю сполуку на необхідну кількість вітаміну А.
Добова доза вітаміну А, рекомендована для профілактики його дефіциту, для людей, старших за 14 років, становить 900 мкг на день для чоловіків і 700 мкг для жінок. Доза для жінок у період вагітності або годування груддю становить 750-770 мкг або 1200-1300 мкг на день, відповідно. Для дітей молодшого віку рекомендується від 300 до 600 мкг на день.
Дар природи
Історичні факти свідчать про те, що вакцина проти кору — не така ефективна, як нам про неї говорили. Зміцнення природного імунітету — більш дієва стратегія.
Попри те, що органи охорони здоров’я роблять акцент на вакцинації, дуже важливо визнати силу зміцнення наших природних захисних сил.
З огляду на переконливі докази користі вітаміну А для профілактики та лікування кору, вкрай важливо впровадити ці знання в політику громадської охорони здоров’я, особливо під час спалахів захворювання.
За матеріалами
