Більше 2600 років тому місто Сучжоу, розташоване на захід від нинішнього Шанхая, було столицею Царства У. В ньому розташовувалося понад 50 унікальних садів, 9 із яких сьогодні стали .
У цих садах ростуть прекрасні дерева і квіти, а складні скельні утворення та спокійні ставки розкривають перед відвідувачем мікрокосм природи. Подібно до традиційного китайського пейзажного живопису, вони виражають те, як китайці старанно й майстерно поєднують природу та міське середовище.
Чому ж ці сади отримали захист Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО?
Як повідомляє організації, «класичні сади Сучжоу розкривають мікрокосм світу природи, що включає у себе воду, камені, рослини та різні типи елементів літературного й поетичного значення. Вишукані сади є свідченням чудового вміння майстрів того часу. Ці унікальні проекти, які не обмежуються концепціями природи, глибоко вплинули на еволюцію як східного, так і західного садового мистецтва. Ансамблі будівель, скельних утворень, каліграфія, меблі та декоративні художні твори представляють першорядні художні досягнення регіону східної частини Янцзи і, по суті, є втіленням сенсу традиційної китайської культури».
«Скромний сад Адміністраторів» є найбільшим садом групи. Його було створено у 1500-х роках і він займає 13 акрів із павільйонами та мостами на островах, розділених ставками. Сад складається із 3 секцій — Східного, Центрального та Західного Саду, і багато вчених вважає його яскравим прикладом китайського класичного садового дизайну.
«Затяжний сад» є другим за величиною і був вперше побудований у 16 столітті імператорським чиновником. Деякий час він був занедбаний, поки його не продали в 1873 році, відреставрували та розширили. Чотири секції з’єднані критим коридором, де туристи можуть побачити каліграфію, висічену в камені. Найяскравішим елементом саду є незвичайні скельні утворення — деякі з них більше 6 метрів у висоту.
У саду також знаходяться два спадщини ЮНЕСКО — музика Пінтан (традиційний спів) і цисяньцинь — семиструнний щипковий музичний інструмент, різновид цитри.
«Сад Майстра сіток» був побудований у 1140 році урядовим чиновником Ши Чженчжі, якого надихнуло життя рибалки, наповнене самотою та спокоєм.
Після смерті Чженджі за садом не доглядали до 18-го століття, поки Сун Зуньюань, відставний урядовий чиновник, не купив землю, де побудував додаткові будівлі. Протягом наступних двох століть сад переходив до кількох приватних власників і зрештою був подарований уряду в 1958 році.
«Сад Павільйону блакитних хвиль» розташований окремо від інших, тому що його центральним акцентом є не озеро або ставок, а рукотворна «гора». Він був побудований у XII столітті поетом династії Сун і є найстарішим із дев’яти садів ЮНЕСКО. У ньому ростуть бамбук, плакучі верби та безліч стародавніх дерев.
«Сад Левовий гай» найбільш відомий своїм гротом і отримав свою назву завдяки скельним утворенням, які виглядають як леви. Сад був побудований у 14 столітті дзен-буддійським ченцем на честь його вчителя і спочатку був частиною монастиря. Масивний грот містить лабіринт із дев’яти шляхів.
Тут ми коротко розповіли про декілька садів, які стали частиною Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Усі ці сади відкриті для відвідування.
