Лю Бей (161—223) вважається найгуманнішим царем в історії Китаю. У своєму правлінні він керувався вченням Конфуція, в основі якого лежить, перш за все, турбота про ближніх.
#img_right#Хоча він і був далеким родичем імператорської сім’ї (династії Хань), але вихований був овдовілою матір’ю. Мати Лю Бея ледь могла прогодувати сім’ю, вона заробляла на життя виготовленням туфель і солом’яних килимків.
Вже у зрілому віці Лю Бей став суддею. Його співчуття і турбота про людей завоювали велику популярність у народі. В ті часи була широко відома історія про те, як найманий вбивця після розмови з Лю Беєм, пройнявшись його добротою, відмовився від своєї страшної професії. Після каяття він був відпущений на свободу.
Початок військової кампанії був не таким успішним для Лю Бея і змусив його шукати захисту в інших полководців. Однополчани гаряче любили його, і навіть заклятий ворог Цао Цао відмітив це.
Одного разу одна людина, що славилася своєю мудрістю, бажаючи випробувати характер Лю Бея, запропонувала йому віддати норовистого коня напередодні битви комусь іншому. Лю Бей у відповідь тільки посміявся над такою егоїстичною пропозицією, завоювавши цим прихильність цього чоловіка. Згодом радником Лю Бея, він допоміг йому виграти багато битв. Коли мати радника опинилася в заручниках у Цао Цао, Лю Бей дозволив йому перейти на бік ворога, щоб бути поруч із матір’ю. Зворушений такою довірою, цей чоловік, хоч і перебував у стані ворога, але не давав йому жодних порад.
Перед тим як піти, вдячний радник порекомендував в якості своєї заміни менш відомого, але дуже здібного і мудрого Чжуге Ляна, який став натхненником перемоги в «Битві біля Червоної скелі». Пізніше Чжуге Лян допоміг засновувати царство Шу-Хань.
Наскільки турботливий і милосердний був Лю Бей, яскраво описано в історії «Про переведення народу через річку» (див. главу 41 роману «Троєцарство»).
Почувши, що армія Цао Цао рухається в бік міста, де перебував Лю Бей, він вирішив відступити на південь, щоб зберегти армію. Але більшість городян вирішила послідувати за його армією, тільки б не здаватися ворогам. Знаючи про те, що це сильно уповільнить його відступ, Лю Бей пожертвував стратегічними інтересами, щоб захистити народ. Хоча він втратив велику частину своєї армії під час переправи, але все-таки не кинув своїх людей, допомагаючи їм перетнути річку.
Згодом, відновивши сили і зміцнивши армію, Лю Бей розбив Цао Цао в битві біля Червоної скелі — грандіозному бої, описаному в романі «Троєцарство» — і потім заснував царство Шу. Лю Бей став символом вірності і любові до народу в китайській історії.
