Цей революційного рішення літак зможе самостійно підніматися в повітря й летіти протягом дня й ночі без використання звичайного двигуна й без шкідливих для природи викидів. Мета цього досвіду підтримати справу стабільного розвитку, продемонструвавши, що поновлювана енергія й нові технології дозволяють домогтися цього.
Більше 60 фахівців під керівництвом інженера Андре Боршберга, зосередилися на реалізації цього первісного проекту. Європейське космічне агентство (ЕКА) сприяє його виконанню, надавши європейські технологічні розробки й здійснюючи експертизу в рамках програми передачі технологій. Вища політехнічна школа Лозанни (ВПШЛ) є офіційним науковим консультантом проекту.
Зовнішнім виглядом літак пана Пікара нагадує планер із широкими крильми й легким подовженим фюзеляжем. Щоб збільшити можливості одержання достатньої кількості енергії, цей ультра легкий літак має майже такий же розмах крил як аеробус гігант А380 – 80 метрів. Але в порівнянні з вагою А380 в 560 тонн, цей літак легкий як автомобіль, тобто має вагу приблизно у дві тони.
Принципово новим у його технології є можливість керування енергією. Новизна ідеї полягає в тому, що за 8 годин збирається енергія сонячного висвітлення, потім вона зберігається й використовується протягом доби. Удень літак повинен не тільки набирати досить енергії для польоту, але також зуміти зберегти достатню кількість її у своїх батареях, щоб електричний двигун міг продовжувати обертатися й літак летіти всю ніч.
Батареї не мають достатньої потужності. Тому вдень літак користується періодом найбільшої освітленості, щоб піднятися на висоту в 10000 метрів. Уночі він буде поступово опускатися до 3000 м. Широкий розмах крил дозволяє зібрати якнайбільше сонячної енергії й у теж час м’яко планувати всю ніч.
250 кв. метрів поверхні крил покриті сонячними осередками з монокристалічного кремнію. Дослідники ВПШЛ працюють над доповненням чутливості до кольорів фотогальванічних осередків на зовнішній поверхні крил, сприйнятливості в уловлюванні розсіяного сонячного світла на світанку й заході. Енергія буде живити два мотори в 40 л.с., що дозволяють розвивати швидкість до 100 км у годину.
Маючи статус наукового експерименту й дослідницького судна, Сонячний імпульс буде також використатися як платформа для передавальних пристроїв і тим сприяти стійкому розвитку, підтримуючи суспільний інтерес до обновлюваних енергій.
«Сонячний імпульс буде сприяти розвитку ідеї про нову еру в аеронавтиці, використовуючи більш чисті літаки, які рухаються за допомогою, практично невичерпної, сонячної енергії, замість тієї, що добувають із надр, що забруднює атмосферу й чиї запаси обмежені», – заявляє Бертран Пікар.
Хоча, у своїй нинішній концепції, цей літак не дозволяє перевозити велику кількість пасажирів, тобто не є транспортним засобом, ті, хто просуває цей проект, вважають, що Сонячний імпульс може відкрити новий погляд на технології, які дозволять перетворити стійкий розвиток у реальність.
Пьєр Бриссон, відповідальний за програму передачі технологій в ЕКА, пояснює: «Наші супутники, як і літак Пікарда, використають сонце як основне джерело енергії. У європейській космічній промисловості ми розробили найдосконаліші сонячні осередки, досконалі системи керування енергією й нові системи її збереження».
У той час як збереження навколишнього середовища й економія ресурсів є вже дуже серйозним питанням, що постає на порядок денний міжнародних політичних і ділових кіл, такі проблеми як енергетична безпека й зльоти цін на нафтове паливо, могли б стимулювати інтерес до технологічного прориву, яким є Сонячний імпульс.
Ми перебуваємо у фазі вироблення концепції й створення макета літака, що був представлений у салоні в Ле Бурже в червні. Щоб літак був готовий піднятися в повітря в 2010 році, необхідно витримати наступний графік:
2006 – 2007 роки – уточнення концепції й будівництво літака
2008 р. – перші іспитові польоти протягом дня й ночі
2009 р. – багатоденний політ на сонячній енергії
2010 р. – політ навколо світу.
Політ навколо світу буде складатися з п’яти етапів по три дні. Політ пройде зі сходу на захід між 10-й і 30-й північними паралелями, щоб скористатися вітром і сонячною освітленістю в цій зоні.
Кордис Ноувелес
