Без сумніву, зелені насадження приємніші для ока, ніж занедбані та всіяні сміттям порожні ділянки. Однак нові дослідження показують, що рослинність має і набагато більше значення для міських жителів: навіть невелика кількість зелених насаджень чинить позитивний вплив на психічне здоров’я людей.
Навіть невеличкі зелені ділянки можуть значно поліпшити настрій тих, хто живе в міських районах з недостатнім рівнем обслуговування. Перетворення порожніх ділянок на зелені насадження має оздоровчий ефект для жителів міста, повідомляє .
При цьому не обов’язково витрачати мільйони на міські парки, які приваблюють туристів. Дорогі парки — це непогано, але коли справа доходить до того, щоб якісно змінити життя малозабезпечених городян, досить і невеликих зелених зон.
Нове дослідження, проведене у Філадельфії (місті, де достатньо покинутих будинків і вільних ділянок, особливо у районах із низькими доходами), показує, що зелений простір — це, так би мовити, те, що лікар прописав.
Дослідження, опубліковане в , — одне з багатьох, у яких проводиться паралель між міськими зеленими зонами та психічним здоров’ям мешканців. Але, як пояснює Рейчел Морелло-Фрош, професор кафедри екологічної науки, політики й управління в Каліфорнійському університеті Берклі, це дослідження є відносно новаторським, оскільки воно не є строго наглядовим.
Під час дослідження вчені довільним чином вибрали 541 вільну ділянку у Філадельфії. Потім команда розділила ці ділянки на 110 зон і провела опитування 442 дорослих філадельфійців, що живуть за чверть милі від них. Учасникам задали питання, що стосуються, перш за все, їхнього психічного здоров’я та загального добробуту: як часто вони відчувають себе нервовими, безнадійними, пригніченими, неспокійними, непотрібними тощо.
Після цього вчені розділили 110 зон на три групи. Територію просторів, які потрапили до першої групи, Пенсільванське садівниче товариство повністю змінило. Вивезли сміття, прибрали зарості бур’янів та чагарників, посадили невеликі дерева, зробили газон, встановили дерев’яні паркани. Території, віднесені до другої групи, також очистили від сміття та провели деяке базове обслуговування, але повністю їх не озеленювали. Остання група стала контрольною, і на територіях, віднесених до неї, нічого не робили (але після завершення дослідження їх також облагородили).
Вісімнадцять місяців потому дослідники повторно опитали людей, що живуть поблизу цих ділянок. Вони виявили, що ті, хто живе поруч із територіями, які були повністю трансформовані у зелені насадження, відчули значне поліпшення настрою порівняно із тими, хто проживає поблизу розчищених ділянок, із яких тільки прибрали сміття або залишили без зміни.
У тих, хто живе поблизу повністю озеленених ділянок, депресія знизилася майже на 42% порівняно з іншими групами. Самооцінка «поганого психічного здоров’я» філадельфійців зменшилася на 62,8%. Зміни в бік поліпшення психічного здоров’я та благополуччя були найбільш помітними в найбідніших районах, випадково вибраних для дослідження.
Ці висновки підтверджують, що вплив зелених насаджень може стати частиною відновлення психічного здоров’я, особливо для людей, що живуть у стресових і хаотичних міських умовах. Вчені впевнені, що зелений простір відіграє важливу роль для здоров’я людини: допомагає швидше відновлюватися від розумової втоми та долати стрес.
Читайте далі:
Як дерева зцілюють людей: унікальна японська практика лісотерапії
Чи може перебування серед природи запобігти розвитку шизофренії?
Прогулянки в лісі лікують хворе серце та легені
