Незважаючи на те, що я починав свою подорож як волонтер, місією якого було допомогти жменьці місцевих сільських дітей вивчити англійську, проте жителі Непалу і той час, який я провів в цій чарівній країні, навчили мене більшому, ніж я міг чекати.
#img_left#Ще перед тим, як ступити на землю королівства Непал, я вже зміг відчути, що мене чекає попереду, побачивши здалеку гору Еверест. Це не тільки додало мені ще більшого натхнення і нетерпіння, але й абсолютно розвіяло хоч який-небудь натяк на втому після виснажливого польоту.
Катманду сама собою, своїми краєвидами, звуками і запахами, вже може перенасичити відчуттями і привести до сенсорного шоку, підкріпивши це незвичайно чистим і незрівняно свіжим повітрям долини Катманду.
Проте, якщо заглянути глибше, то окрім обов’язкових туристичних місць Непалу, є ще щось, що гідне уваги. Спілкування волонтера з жителями цієї країни на більш особистому рівні, ніколи не зрівняється із спілкуванням чергового туриста.
Моя волонтерська організація називається INFO (Inside Nepal Friendship Organisation of Nepal). Її місією, як вказано на вебсайті, є «забезпечення волонтерів спеціальною програмою, яка допоможе їм зробити вагомий внесок в життя жителів Непалу». Вона також надає волонтерам унікальну можливість дізнатися більше про самих себе за допомогою тісного контакту з непальцами і їхнім способом життя.
Люди в INFO не тільки були привітно зустрінуті і навчені під час вибору своїх волонтерських місць; організація також продемонструвала велику гнучкість в можливих варіантах розміщення, і стала неофіційним особистим агентом із подорожей, надихаючи своїх волонтерів «відчути» свою країну, і допомагаючи у всіляких видах бронювання.
#img_right#Мене помістили недалеко від Саураха, міста біля відомого у туристичному світі Королівського національного парку Читван, однієї з двох природних визначних пам’яток ЮНЕСКО в Непалі.
Короткий, але вибоїстий 20-хвилинний маршрут на велосипеді пролягав з Саураха в бібліотеку INFO в Джанкаулі, єдиний цементний будинок, розташований в селі Джанкаулі, куди місцеві діти самі приходили до і після школи, щоб вчити англійську.
Що було найбільш надихаючим у цих дітях, віком від трьох до дев’ятнадцяти років, то це їхнє щире бажання вчитися. Спілкування і навчання сільських дітей було частиною моєї подорожі, яка ще більше зміцнила моє трепетне ставлення до Непалу.
Напевно, найяскравішим враженням в Непалі був час, коли я жив у сім’ї, в яку мене помістила INFO під час мого волонтерського перебування в Саураха. Я не міг навіть сподіватися на таку гостинну і дбайливу сім’ю. Тепер я відчуваю, що у мене з’явилася ще одна сім’я далеко від дому.
Щоденні ритуали, включаючи їжу дхал бахт (суміш рису, чечевиці і карри), чайний напій, вивчення рідної мові Тару*, а також спілкування з їхньою великою сім’єю і сусідами проходили впереміш з незмінними і унікальними заходами, такими як пісні і танці до і після щорічного сімейного пікніка на капоті трактора.
Відсутність досвіду в навчанні може зупинити деяких потенційних волонтерів. Але, що насправді важливе, то це щире прагнення працювати з дітьми, бажання віддавати і брати, а також відвертість до будь-якого життєвого досвіду, який неминуче з’явиться в процесі роботи.
#img_left#Можливо, я навчив декількох непалських дітей в Саурахе деякій лексиці, граматиці, а також основам світової географії. Проте я дійсно впевнений, що люди Непалу навчили мене життю більше, ніж всі англійські підручники разом узяті. За допомогою INFO я отримав багатий досвід і величезну віддачу. І хоча я не подорожував багато, проте мав можливість побачити багато туристичних визначних пам’яток.
Щира доброта людей Непалу, їхнє відчуття власної гідності з крапелькою гумору, а також їхні надихаючі спроби жити добре в країні загальної бідності, залишили в мені незгладимий слід. Я ніколи не забуду слова «Sabdin sopannama jiyasi» – «завжди жити мрією».
За більш детальною інформацією про волонтера з INFO, відвідайте infonepal.org.
******
* Тарус – це одна з найчисленніших груп в районі Терай, що проживає переважно уздовж кордонів Індії та Непалу.
