У вівторок населення Землі перевищило 8 мільярдів людей, згідно з офіційною оцінкою ООН, яка розглядає це як «важливу віху у розвитку людства» та нагадування про «нашу спільну відповідальність за турботу про планету».
На думку ООН, «це безпрецедентне зростання» є результатом «поступового збільшення тривалості життя завдяки прогресу в галузі суспільної охорони здоров’я, харчування, особистої гігієни та медицини» (1950 року налічувалося 2,5 мільярда осіб).
Однак зростання населення також створює серйозні проблеми для найбідніших країн, де воно найбільше концентроване.
Якщо до 1800-х років у світі проживало менше мільярда людей, то для того, щоб вирости з 7 до 8 мільярдів, знадобилося лише 12 років.
Потрібно близько 15 років, щоб досягти 9 мільярдів у 2037 році. ООН прогнозує «пік» чисельності населення 10,4 мільярда людей у 2080-х роках та стагнацію до кінця століття.
У країнах, де рівень бідності вже високий, зростання чисельності населення створює серйозні проблеми. «Збереження високого рівня народжуваності, який викликає швидке зростання населення, є одночасно симптомом і причиною повільного прогресу в розвитку», — пише ООН.
Наприклад, Індія, країна з населенням 1,4 мільярда людей, яка до 2023 року стане найгустонаселенішою у світі, обігнавши Китай, як очікується, у найближчі десятиліття переживе бум міського населення, причому мегаполіси вже перенаселені та в них відсутня необхідна інфраструктура.
У Мумбаї близько 40% населення живе у нетрях — перенаселених районах, що складаються з саморобних халуп, у яких в основному немає водопроводу, електрики та каналізації.
За глобальними цифрами ховається величезна демографічна різноманітність. За даними ООН, більш ніж половина приросту населення до 2050 року доведеться всього на вісім країн: Демократичну Республіку Конго, Єгипет, Ефіопію, Індію, Нігерію, Пакистан, Філіппіни та Танзанію.
А до кінця століття три найбільш густонаселені міста світу будуть африканськими: Лагос у Нігерії, Кіншаса у ДР Конго та Дар-ес-Салам у Танзанії.
За матеріалами The Epoch Times
