#img_left_nostream#Матір’ю доброчинностей називали древні помірність. При цьому на перше місце серед інших завжди ставилась помірність у їжі.
"Природа вчить нас жити, задовольняючись малим, дотримуватися міри… та їсти те, що є необхідним для існування, оскільки надлишок є корисним тільки хворобі та смерті… і якщо приносить хвилинне задоволення смаку людини, то скоро заподіє її тілу тривале страждання, непоправної шкоди."
В силу низки причин людина, як правило, буває нестриманою у їжі. Ще сто років тому американський гігієніст Г. Флетчер відзначив, що існує майже загальна звичка їсти при усякому випадку, що представився та задовольняти усілякі примхи апетиту, не звертаючи уваги на дійсні потреби організму.
Між тим, голод та апетит не одне й те саме. Голод – це такий фізіологічний стан, коли у кров перестає надходити необхідна для нормальної життєдіяльності організму кількість живильних речовин. Апетит же нерідко з’являється при одному виді смачної їжі чи навіть при спогаді про неї, у той час як фізіологічні потреби у новій порції їжі у даний момент може і не бути.
Не даремно говорять, що апетит приходить під час їжі.
"Задоволення потреб має межу, проте насолода її не має. Людина, що об’їдається не в змозі боротися з лінню… Крім помірності немислиме ніяке добре життя. Усяке досягнення доброго життя має починатися через неї", – писав Л.М. Толстой, видатний російський письменник, що прожив доволі довге життя і до кінця зберіг ясність думок.
Відмова від переїдання – важлива умова здорового способу життя.
Науково-технічний прогрес вдирається в усі сторони нашого життя, стороною не обійдений і наш побут. Міський та особистий транспорт відучив нас ходити пішки, ліфт у домі позбавив необхідності рахувати сходинки між поверхами. Кіно прийшло до нас додому, з близькими і знайомими можна поспілкуватися по телефону. Пил з меблів і з коврів висмоктує пилосос, білизну пере пральна машинка, навіть миття посуду можна довірити машині, що миє посуд. А кухні у багатьох оснащені усілякою побутовою технікою, що не вимагає великих фізичних зусиль від господарки у приготуванні їжі.
Непомірне, нераціональне харчування, недостатня рухова активність руйнують організм.
Науково-технічний прогрес, з одного боку, багато в чому полегшує життя людини, а з іншого – робить її залежною від зручностей та комфорту, власних звичок, сприяє ліні. Причому, багато хто з нас при найменшому дискомфорті – фізичному чи психологічному, як правило, заїдає свої проблеми та лягає спати, за принципом "ранок від вечора мудріший".
Їжа потрібна людині для того, щоб жити повноцінним життям, зберігати здоров’я, фізичну й розумову працездатність, протистояти шкідливим факторам навколишнього середовища.
Їжа, передусім, забезпечує організм енергією. Однак об’єм харчування кожної людини має відповідати її енерговитратам. У минулому столітті чоловіки у селах з’їдали по великій мисці щів, каші з салатом, якою сьогодні можна нагодувати трьох-чотирьох, випивали кринку молока та заїдали 5-7 гарними скибами хліба, й інколи їхній денний раціон не завжди покривав витрачену фізичну енергію.У багатьох сучасників апетит також непоганий, тільки ось енергії витрачаємо значно менше від тої, що поглинаємо.
Захоплюючись смачною та різноманітною їжею, піддаючись спокусам, часто забуваємо про помірність, за що й доводиться розплачуватися своїм здоров’ям.
Їжа не тільки постачає енергію в організм, але й поповнює його необхідними пластичними речовинами, до яких, передусім, відносяться білки, у меншій мірі – вуглеводи. В процесі життєдіяльності в організмі людини постійно руйнуються одні клітини та внутрішньоклітинні структури, а замість них створюються інші. "Будівельним матеріалом" для створення нових клітин служать хімічні речовини, що входять до складу їжі. Особливо потреба у пластичних речовинах є підвищеною у дитячому віці, оскільки вони використовуються не тільки для заміни зруйнованих клітин, але і для здійснення процесів росту.
У процесі харчування в організм також надходять біологічно активні речовини – ферменти й гормони, необхідні для регулювання процесів життєдіяльності. Більшість із них в змозі синтезуватися в організмі, проте деякі (наприклад, вітаміни) мають обов’язково надходити ззовні, із їжею.
Харчовий раціон будується на трьох китах: помірність, різноманітність, режим харчування. Невипадково на чолі цієї тріади стоїть помірність, що визначає, у підсумку, здоров’я людини і навіть її спосіб життя.
Наталія Моїсеєва. Велика Епоха
