Найдальший табір на найвищій горі у світі завалений сміттям, на прибирання якого підуть роки, стверджує шерп, який очолював команду, що займалася прибиранням сміття і викопуванням тіл, які замерзли на довгі роки біля вершини Евересту.
Команда солдатів і шерпів (народність, нащадки тибетців), що фінансується урядом Непалу, прибрала 11 тонн сміття, чотири трупи і скелет з Евересту під час сезону сходжень цього року.
Анг Бабу, який очолював команду шерпів, сказав, що в Південному Колі, останньому таборі перед спробою сходження на вершину, може залишатися до 40-50 тонн сміття.
«Здебільшого там залишилися старі намети, упаковки від їжі, газові балончики, кисневі балони, наметові ранці та мотузки, які використовуються для підйому й прив’язування наметів», — сказав він, додавши, що сміття лежить шарами й замерзло на висоті 8000 метрів, де розташований табір Південний Кол.
З моменту першого підкорення вершини 1953 року на неї піднялися тисячі альпіністів, і багато хто з них залишив після себе не тільки сліди.
Останніми роками урядова вимога, згідно з якою альпіністи повинні повертати своє сміття або втрачати депозити, а також підвищена обізнаність про навколишнє середовище дали змогу значно скоротити кількість сміття. Однак у попередні десятиліття все було інакше.
«Велика частина сміття — від старих експедицій», — каже Анг Бабу.
Шерпи з команди збирали сміття і тіла у високогірних районах, тоді як солдати працювали на нижчих рівнях і в базовому таборі протягом декількох тижнів під час популярного весняного сезону сходжень, коли погодні умови сприятливіші.
Анг Бабу сказав, що погода була великою проблемою для їхньої роботи в районі Південного Кола, де рівень кисню становить близько третини від норми, вітри можуть швидко перетворитися на заметіль, а температура різко падає.
«Нам доводилося чекати гарної погоди, коли сонце розтопить крижаний покрив. Але чекати довгий час у таких умовах просто неможливо», — каже він. «Важко залишатися надовго за дуже низького рівня кисню».
Викопати сміття — теж велике завдання, оскільки воно вмерзло в лід і розбити брили непросто.
За його словами, на те, щоб відкопати одне тіло біля Південного колодязя, яке вмерзло в стоячому положенні глибоко в кризі, пішло два дні. Через погіршення погоди команда була змушена повернутися в нижні табори, а потім відновила роботу, коли погода покращилася.
Ще одне тіло знаходилося набагато вище, на висоті 8 400 метрів, і знадобилося 18 годин, щоб дотягнути його до табору 2, де його забрав вертоліт.
Тіла відправили до Навчального госпіталю Університету Трібхуван у Катманду для впізнання.
З 11 тонн сміття три тонни предметів, що розкладаються, відправили в села біля основи Евересту, а вісім тонн, що залишилися, перенесли носії і яки, а потім вантажівками доправили в Катманду. Там вони були відсортовані для переробки на підприємстві, керованому Agni Ventures (агентством, яке займається утилізацією відходів).
«Найстаріше сміття, яке ми отримали, було 1957 року, і це були акумуляторні батарейки для ліхтарів», — сказав представник агентства Сушил Кхадга.
Чому альпіністи залишають після себе сміття?
«На такій великій висоті життя дуже важке, а кисню дуже мало. Тому альпіністи та їхні помічники більше зосереджені на тому, щоб врятувати себе», — каже Кхадга.
