У Китаї за останні три місяці користувачів телефонного зв’язку стало менше на 21 мільйон. Про це 19 березня повідомила влада Пекіну.
Код здоров’я або тотальний контроль?
У Китаї без стільникового телефону не можна відкрити банківський рахунок. Додатки під час установки на телефон перевіряють сім-карту в державній базі даних, щоб переконатися в достовірності абонента.
«Рівень оцифрування в Китаї дуже високий. Люди не можуть вижити без мобільного телефону», — каже кореспондентові The Epoch Times експерт з Китаю Тан Цзинюань.
«Робота з урядом щодо пенсій і соціального забезпечення, придбання квитків на поїзд, купівлі — незалежно від того, що люди хочуть зробити, вони зобов’язані використовувати мобільні телефони. Влада Китаю вимагає, щоб всі китайці використовували свої мобільні телефони для генерації коду здоров’я. Зараз тільки китайцям із зеленим кодом здоров’я дозволено пересуватися країною. Людині неможливо обійтися без телефону».
Від 1 грудня 2019 року в Китаї діє обов’язкове сканування обличчя для ідентифікації абонента. Ще в 2010 році комуністична партія зобов’язала усіх користувачів мобільних телефонів зареєструвати свої номери з реальною ідентифікацією. Таким чином, держава через широкомасштабну мережу може контролювати дзвінки громадян.
10 березня Пекін запустив у стільникових телефонах так званий «код здоров’я». Це спеціальна опція у WeChat (популярному в Китаї месенджері). Кожен користувач зобов’язаний вказувати місця відвідування за останні два тижні. Додаток генерує QR-код, який відображається у трьох кольорах: червоний — людина зобов’язана піти на двотижневий карантин, жовтий — необхідно сім днів залишатися вдома, і зелений — вільне пересування.
Влада заявила, що ці коди призначені для запобігання поширенню коронавірусу.
21 мільйон втрачених користувачів
19 березня Міністерство промисловості та інформатизації КНР повідомило, що в лютому у всіх провінціях країни різко зменшилася кількість користувачів телефонів. Причому йдеться і про мобільні, і про стаціонарні телефони. Дані порівнювали з аналогічними даними за листопад 2019 року.
Отже, користувачів стільникового зв’язку було 1 600 957 000, стало — 1 579 927 000. Тобто на 21 млн менше. Користувачів стаціонарних телефонів стало на 840 тис. менше.
Для порівняння, за даними того ж Міністерства, у лютому минулого року кількість користувачів збільшилася на 24,4 млн для стільникових і на 6,6 млн для стаціонарних телефонів.
Відповідно до Національного бюро статистики Китаю, наприкінці 2019 року чисельність населення країни досягла 1 400 050 000 осіб, що на 4,67 млн більше, ніж було в 2018.
Зменшення кількості користувачів стаціонарних телефонів може бути пов’язано із загальнонаціональним карантином — багато підприємств малого бізнесу закрилося і їхні номери було відключено.
Але чим пояснити зменшення числа активних стільникових номерів?
За даними всіх трьох операторів стільникового зв’язку Китаю, ще у грудні кількість активних номерів зростала, проте в 2020 році різко зменшилась.
China Mobile — найбільший оператор, що займає 60% китайського ринку зв’язку, повідомив, що в січні втратив 0,86 млн своїх користувачів, а в лютому втрати склали 7,25 млн, хоча у грудні минулого року оператор набув 3,73 млн користувачів.
China Telecom — друга за величиною компанія, у якої близько 21% ринку, в грудні 2019 отримала 1,18 млн користувачів, але в січні 2020 року втратила 0,43 млн, а в лютому — 5,6 млн. Для порівняння, минулого року приріст становив 4,26 млн в січні і 2,96 млн у лютому.
China Unicom, яка ще не опублікувала дані за лютий, говорить, що в січні 2020 року втратила 1,19 млн користувачів, хоча рік тому приріст був у 1,96 млн у лютому і 2,76 млн в січні.
Що ж могло статися?
У Китаї доросла людина може мати максимум п’ять номерів стільникового зв’язку. Від 10 лютого більшість школярів відвідує онлайн-заняття з реєстрацією через стільникові номери, оскільки більшість шкіл закрито на карантин. Акаунти школярів реєструються на їхніх батьків. Тобто за логікою речей у лютому кількість номерів стільникового зв’язку повинна була збільшитися, оскільки деяким батькам довелося заводити додаткові.
«Можливо, у когось із трудових мігрантів могло бути два номери стільникового зв’язку. Один — у рідному місті, другий — за місцем роботи. І в лютому вони могли закрити один з них, оскільки не змогли повернутися на роботу», — говорить Тан Цзинюань.
Як правило, робітники на китайський Новий рік у січні їдуть додому, та обмеження пересування через карантин не дозволили їм повернутися на роботу.
У квітні 2019 року, за даними Національного бюро статистики Китаю, таких мігрантів налічувалося 288,36 млн осіб.
Однак, оскільки в Китаї діє щомісячна плата за користування номером, а основна маса трудових мігрантів належить до групи з найнижчим доходом, то у більшості з них — один обліковий запис.
Також економічна нестабільність, можливо, спонукала деяких користувачів відключити свої номери. Багато хто не хоче нести додаткових витрат, коли бізнес у занепаді або закритий.
Таким чином, якщо зважати на всі ці фактори, втрата як мінімум декількох мільйонів користувачів все одно залишається без пояснення, вважає експерт. І все це збіглося зі спалахом коронавірусу.
«Поки у нас немає точних даних. Але навіть якщо б лише 10% номерів було деактивовано через смерть від коронавірусу, це вже 2 мільйони людей», — говорить Тан Цзинюань.
Що насправді відбувається всередині Китаю?
Офіційна статистика з коронавірусу, яку надає китайська компартія, викликає сумніви і з інших причин. Якщо порівняти ситуацію в Китаї та Італії, створюється відчуття, що офіційні дані в Китаї занижені. Італія вжила такі ж заходи безпеки. Проте там до 22 березня через коронавірус померло 4825 людей, тобто смертність становить 9%.
У Китаї, де вірус поширився набагато раніше і довше впливав на населення, за офіційними даними, померло всього 3265 людей. Тобто, якщо спиратися на офіційні дані Пекіна, рівень смертності становив лише 4% — майже вдвічі менше, ніж в Італії.
Дотого ж те що відбувається в епіцентрі спалаху вірусу, в провінції Хубей, схоже, суперечить офіційним даними про смертність. Як повідомлялося, наприкінці січня сім похоронних бюро в Ухані кремували тіла 24 години на добу без вихідних.
Від 16 лютого у провінції Хубей працювали 40 мобільних крематоріїв, кожен з яких здатний спалювати п’ять тонн медичних відходів та трупів щодня.
На тлі непрозорості інформації з Китаю точне число померлих від коронавіруса залишається загадкою. Деактивація 21 млн номерів стільникового зв’язку також показує, що реальна кількість померлих може бути в десятки разів більшою, ніж дає офіційна статистика.
Джерело:
