Музика і розумове здоров’я

Спробуємо
звернутися до наукових досліджень, що стосуються психофізіологічної дії музики
на людину, які свого часу проводилися в нашій країні. Суть даних досліджень
полягала в дії різного роду танцювальної, сучасної музики, а так само важких
напрямів так званої хеві-металевої музики, а з другого боку, в дії різного роду
класичної музики, представленої різними авторами. Для того, щоб глибше
проникнути в суть, почнемо з невеликого медичного аналізу. Річ у тому, що в
людині у визначенні якісної сторони її психічної діяльності, головним є її
мозок, що складається з двох півкуль – правої і лівої. Гармонійно розвиненою
можна вважати таку людину, у якої обидві півкулі працюють системно. Порушення
зв’язку між правою і лівою півкулями веде до такої зміни в роботі мозку, коли
гальмується психічний розвиток. Порушується ініціативність, знижується
емоційний тонус людини, а так само здатність творчо мислити. При цьому слід
підкреслити важливість правої півкулі для підвищення системності роботи двох
півкуль мозку в цілому. Права півкуля робить активізуючий вплив на сусідку,
тоді як ліва – гальмівний, що особливо зростає до старості. Далі можна сказати,
що музика є ефективним засобом регулювання (регуляції) системності роботи двох
півкуль мозку. Якщо звукова інформація, тобто музика, яку ми чуємо, змінює свої
параметри (частотні, амплітудні характеристики, що становлять акустичний
потік), це служить сигналом для мозку, а саме – для збільшення системності
роботи правої і лівої півкуль. Якщо дані звукового сигналу такі, що на певних
малих тимчасових відрізках акустичний потік не змінює своїх фізичних
характеристик і вони залишаються постійними, варіації в змінах його енергії
дуже низки, тоді ми маємо звуковий сигнал, який активно стимулює роз’єднання,
порушення, зменшення зв’язку між правою і лівою півкулями.

Таким чином,
основним критерієм дії даної музики стала варіативність сигналу, тобто
коефіцієнт варіацій, великий або маленький. Зокрема, було доведено, що
коефіцієнт варіацій сучасної музики вкрай низький у порівнянні із зразками
класичної музики, в якій цей коефіцієнт достатньо високий.

Такий звуковий
сигнал підвищуватиме системність роботи півкуль мозку, даруючи людині стан, що
обіцяє творчий процес мислення, ініціативність у поведінці. Тобто очевидно, що
в стимуляції творчих здібностей так звана серйозна музика може грати дуже
велику роль.

Д. Веневітінов

“До любителя музики”

Джерело інформації: www.sophiex.com