Після того, як Коу Чжун став прем’єр-міністром, він увесь час розповідав імператору про слабкості і прогріхи Вана, в той час як Ван завжди хвалив нового прем’єр-міністра перед імператором.
Одного разу імператор сказав Ван Даню: «Хоч ти хвалиш Коу Чжуна, він увесь час розповідає мені про твої помилки».
На що Ван відповів: «Він робить дуже розсудливо. Коли я був прем’єр-міністром, то зробив багато помилок, перебуваючи на цьому посту. Коу Чжун не намагається приховати їх від вас. Це показує його лояльність до вас, і це одна з причин, чому я його так ціную». Захоплення імператора Ваном після цієї розмови стало ще більше.
Незважаючи на те, що Коу Чжун не надто дякував Вану за його рекомендацію перед імператором, та ще й розповідав імператору багато поганого про нього, Ван все одно не змінив своєї думки про Коу. Завдяки великій толерантності Вана імператор став цінувати його ще більше як людину з високими моральними якостями.
Не тільки при дворі імператора можна було побачити, що Ван володів незвичайною терпимістю. Ніхто ніколи не бачив, щоб він втрачав самовладання. Наприклад, якщо їжа, яку йому давали, була зіпсованою чи погано приготована, він не скаржився, а просто нічого не їв у цей день. Або без жодного поганого слова просив кухаря приготувати йому іншу страву.
