Група міжнародних законодавців закликала Організацію Об’єднаних Націй розслідувати передбачуваний геноцид уйгурів та інших етнічних меншин в Китаї, повідомив 21 червня Міжпарламентський союз по Китаю (IPAC).
Це сталося на початку 47-й чергової сесії Ради ООН з прав людини (УВКПЛ) в понеділок в Женеві.
У листі президенту УВКПЛ Нажат Шамім Хану в п’ятницю 68 законодавців з 18 законодавчих органів по всьому світу закликали ООН створити спеціальну комісію з розслідування тверджень про геноцид і злочини проти людяності в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі (СУАР) в Китаї.
Законодавці заявили, що спеціальна комісія буде уповноважена регулярно звітувати перед УВКПЛ і давати рекомендації з питання порушень прав людини в Сіньцзяні, що здійснюються китайським режимом.
Лист, координований IPAC, мережею міжнародних законодавців, яка виступає за більш жорстку позицію щодо китайського режиму, був також розісланий міністрам закордонних справ восьми демократичним державам, представлених УВКПЛ, включаючи Великобританію, Нідерланди, Францію, Німеччину, Японію, Данію, Італію та Чехію.
У ньому говориться, що з’являється все більше свідчень, що підтверджують жорстоке переслідування китайським режимом уйгурів, казахів та інших переважно мусульманських етнічних меншин в СУАР, включаючи довільні затримання, примусову працю, тортури, політичне виховання, сексуальне насильство, примусову стерилізацію, примусові аборти та драконівську політику контролю над народжуваністю.
В IPAC заявили, що міжнародне співтовариство «юридично і морально зобов’язане» запобігти цим «найбільш кричущим порушення прав людини» за допомогою Конвенції про геноцид, яка також підписана Китаєм.
Британський депутат, колишній лідер Консервативної партії Ієн Дункан Сміт заявив, що УВКПЛ не виконало своє завдання.
«Рада ООН з прав людини була заснована для просування і захисту прав людини в усьому світі. Сьогодні він використовується авторитарними режимами як фіговий листок, щоб приховати найбільш кричущі порушення прав людини», — йдеться в Дункана Сміта.
«Ми не приймемо цього. Оскільки все більше свідчень вказує на те, що в Уйгурському регіоні мають місце геноцид і злочини проти людяності, ООН повинна вжити заходів для проведення незалежного розслідування цих зловживань».
Німецький депутат Маргарет Баузе також заявила, що УВКПЛ «не виконає цю місію» до тих пір, поки «відмовляється розслідувати передбачувані злочини, що здійснюються в Сіньцзяні».
«Тільки слідча комісія під керівництвом ООН може дати надію на справедливість для уйгурів та інших жертв переслідувань в регіоні», — сказала вона.
Японський депутат Сіорі Ямао заявила, що міжнародне співтовариство занадто довго закриває очі на «воістину жахливі» повідомлення про порушення прав людини в СУАР.
«Цього місяця у Ради з прав людини є можливість закріпити це право і поставити Сіньцзян на перше місце в порядку денному», — сказала вона.
Виступаючи в понеділок на відкритті сесії УВКПЛ, Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет заявила, що сподівається узгодити умови візиту в Китай в цьому році, включаючи регіон Сіньцзян.
«Я продовжую обговорювати з Китаєм умови візиту, включаючи важливий доступ в Сіньцзян-Уйгурський автономний район, і сподіваюся, що візит пройде в цьому році, особливо з огляду на те, що надходять повідомлення про серйозні порушення прав людини», — сказала Бачелет.
Бачелет вперше публічно запропонувала графік візиту, який її офіс намагається організувати з вересня 2018 року.
Парламент Бельгії 15 червня прийняв постанову про те, що уйгурам загрожує «серйозний ризик» геноциду, і вони є жертвами злочинів китайської влади проти людяності.
Чеський сенат одноголосно пропозицію 10 червня заявивши, що поводження китайського режиму з уйгурами та іншими мусульманськими меншинами рівносильне злочину проти людяності та геноциду.
Парламенти Канади, Литви, Нідерландів та Великобританії займають таку ж позицію. У січні колишній держсекретар США Майк Помпео дії Пекіна в Сіньцзяні геноцидом.
«Народний трибунал» в Лондоні, створений для оцінки, чи є передбачувані порушення Китаєм прав уйгурів геноцидом, вислухав «серйозні» на адресу китайської влади в ході чотириденних слухань на початку цього місяця.
Трибунал планує провести ще чотири дні слухань у вересні і сподівається винести своє рішення до кінця року.
В цей час два міжнародних суди, які потенційно можуть розглядати справи про геноцид, фактично паралізовані.
Міжнародний Суд, який займається геноцидом, спонсорованих державою, не може розглядати звинувачення про геноцид в Китаї через його права вето в Раді Безпеки ООН.
Міжнародний кримінальний суд, «де судять за тяжкі злочини», вимагає, щоб дана країна підписала Римський статут, але Китай його не підписав.
Джерело:
