Міжнародне товариство трансплантації серця та легень (ISHLT) опублікувало заяву, в якій запроваджує заборону на прийняття будь-яких наукових праць з трансплантації органів з Китаю у зв’язку з практикою примусового збору органів, що застосовується режимом. Така політика вперше за останні роки походить від медичного закладу.
У заяві під назвою «Політика Міжнародного товариства з трансплантації серця та легень щодо зловживання трансплантацією в Китаї», опублікованій 28 серпня, йдеться: «З огляду на сукупність доказів того, що уряд Китайської Народної Республіки одноосібно продовжує систематично підтримувати закупівлю органів чи тканин у страчених ув’язнених, матеріали, пов’язані з трансплантацією, і які включають органи або тканини людських донорів з Китайської Народної Республіки, не прийматимуться ISHLT для перерахованих вище цілей».
Професор Джейкоб Лаві, член комітету з етики ISHLT та ізраїльський медичний експерт, сказав The Epoch Times 18 вересня: «Нова політика, по суті, є повним академічним бойкотом будь-яких клінічних досліджень із Китаю, пов’язаних із трансплантацією: результати таких досліджень із Китаю не можуть бути представлені для публікації у престижному журналі Товариства з трансплантації серця та легень і не можуть бути представлені на щорічних зборах Товариства».
Лаві пояснив, що нова політика заснована на рішенні Незалежного трибуналу щодо примусового збору органів у в’язнів совісті в Китаї (China Tribunal) від 2020 року та спільного дослідження, яке проводили він та Метью Робертсон. «…Тому [ISHLT] внесла зміни до своєї політики трансплантаційної етики, щоб відобразити своє бажання дистанціювати себе та своїх членів від цієї звірячої поведінки під час трансплантації», — сказав він.
Примусове збирання органів у живих людей
Фалуньгун, традиційна духовна практика, заснована на принципах правдивості, співчуття та терпіння, переслідується китайським комуністичним режимом з 1999 року. За ці роки багато послідовників зникли. У 2000 році почалося вибухове зростання індустрії КПК з пересадки органів, яке продовжується і до сьогодні.
Протягом багаторічних розслідувань міжнародні правозахисні організації виявили, що китайський комуністичний режим систематично здійснює насильницьке вирізання органів у живих ув’язнених послідовників Фалуньгун, представників етнічних меншин та інших в’язнів совісті.
Девід Мейтас, канадський юрист з прав людини, і нині покійний Девід Кілгур, колишній міністр кабінету міністрів Канади, давній член парламенту та відомий захисник прав людини, у 2009 році опублікували свій звіт про розслідування за 2006–2007 роки у книзі під назвою «Кривавий врожай: вбивство послідовників Фалуньгун заради їх органів» (Bloody Harvest: The Killing of Falun Gong for Their Organs). Вони зібрали понад 40 доказів і показань свідків про злочини китайського режиму щодо насильницького вирізання органів у живих людей, спрямованих проти практикувальників Фалуньгун, які були незаконно затримані режимом.
Ітан Гутманн, автор книги «Бійня: масові вбивства, вирізання органів та китайське секретне розв’язання проблеми дисидентства» (The Slaughter: Organ Harvesting, Mass Killings, та China’s Secret Solution to Its Dissident Problem; 2014 р.) та науковий співробітник з китаєзнавства в Меморіальному фонді жертв комунізму, сказав The Epoch Times 19 вересня: «Досі заяви Пекіна про реформу трансплантації підтримувалися медичним керівництвом Товариства трансплантологів, Всесвітньою організацією охорони здоров’я та Папською академією наук у Ватикані. Ця інституційна позиція була не просто гальмом політичних дій США проти вирізання органів у китайців. Для КПК це була ліцензія на вбивство… Проте Міжнародне товариство трансплантації серця і легень щойно зробило постріл, і його, напевно, почують у всьому світі».
Мейтас сказав The Epoch Times 19 вересня: «Ще одне значення заяви полягає в тому, що вона є відмовою від пропаганди Комуністичної партії Китаю, уряду Китаю, про його систему трансплантації, про джерела органів, про те, що всі органи надходять від донорів, і про кількість трансплантацій. [Офіційна] кількість трансплантацій становить незначну частку від їх фактичної кількості».
У своєму рішенні від 2020 року Незалежний трибунал у справі про насильницьке вирізання органів у в’язнів совісті в Китаї (China Tribunal) під головуванням королівського адвоката сера Джеффрі Найса заявив: «Члени Трибуналу одноголосно і поза розумними сумнівами дійшли висновку, що в Китаї насильницьке вирізання органів у в’язнів совісті практикувалося протягом тривалого часу за участю дуже значної кількості жертв. Хоча КНР змінила свою риторику щодо джерел органів для трансплантації, Трибунал дійшов висновку, що її твердження є неправдоподібними, а офіційна статистика сфальсифікована».
Американський журнал трансплантології у квітні 2022 року опублікував результати спільного дослідження Джейкоба Лаві, який обіймав посаду президента Ізраїльського товариства трансплантології, та Метью П. Робертсона, докторанта Австралійського національного університету та дослідника Китаю у Фонді жертв комунізму. Дослідження показує, що за останні кілька десятиліть у військових та місцевих лікарнях Китаю донори органів не помирали до того, як їм видалили серце, тобто причиною смерті донорів є видалення серця.
Що стосується значення заяви ISHLT, Мейтас сказав: «Заява Міжнародного товариства трансплантації серця та легень має велике значення, тому що вона походить від професійного суспільства трансплантологів». За його словами, вона дає важіль для припинення зловживань під час трансплантації в Китаї.
Він додав: «Існує безліч національних та міжнародних асоціацій та журналів з трансплантації. Усі вони мають ухвалити аналогічну політику».
За матеріалами The Epoch Times USA
