Дві години їзди розділяють галасливий 15-мільйонний Бангкок від незвичайного монастиря, в якому великі хижі кішки живуть як домашні тварини.
Монах прогулюється з тигром по території храму.
Фото: MichaelJanic/en.wikipedia.org
30 років тому теперішній настоятель буддійського храму, дізнався, що хворий на лейкемію і що жити йому залишилося недовго. Тоді він зважився піти в монастир і решту життя присвятити пошуку істини і медитації. Через деякий час перебування в монастирі хвороба відступила, і прокинулось милосердя до всіх живих істот.
У 1999 році фермери знайшли двох осиротілих тигренят в лісі і принесли до храму. Тигренята потребували захисту. Настоятель не зміг відмовити в допомозі і взяв їх під свою опіку. Так монастир пов’язав свою долю з тиграми, і став обителлю спокою, умиротворення, співчуття до всіх живих істот. З тиграми монахи монастиря знайшли взаєморозуміння.
Волонтер грає з тиграми у воді.
Фото: PORNCHAI KITTIWONGSAKUL/AFP/Getty Images
У храмі Тигрів, так його називають у Таїланді, живуть десяток ченців і тигри. Кожен свій день ченці присвячують медитації та турботі про великих диких кішок. Буддисти вірять в реінкарнацію, і в те, що їхні тигри є спорідненими душами.
Улюблене заняття тигрів — це купання у ставку на дні ущелини. Ченці довіряють їм, але якщо тигр раптом перестає слухатися, то піднята вгору палиця або вода, якою їх поливають з пляшки, втихомирює тварин. Буває, що тигр вкусить, але відразу відпускає.
За своєю природою тигри є дикими хижаками, але жоден монах від тигра не постраждав. Через те, що тигренята з дитинства росли з людьми, у них не розвинені природні інстинкти. Вони не приймають людей за здобич — виховуючись в атмосфері спокою і доброзичливості, вони так само ласкаві і миролюбні.
Туристка фотографується з тигром.
Фото: PORNCHAI KITTIWONGSAKUL/AFP/Getty Images
Буддійським ченцям забороняється працювати за гроші, тому основною їжею служить рис, який їм приносять селяни. І ченці, і тигри їдять один раз на день. Монастирське життя передбачає монастирську їжу. Буддисти не їдять м’яса, але тигрів годують вареною меленою курятиною з додаванням собачого корму.
Щодня для тигрів вариться до 100 кг мороженого курячого м’яса. Смак і запах крові і сирого м’яса їм не відомі. Тигри не суворі вегетаріанці як ченці, але вони не вважають таку їжу м’ясом живої істоти. Смак крові міг би пробудити інстинкт хижака, і тоді людину, яка з ними грає, вони б почали сприймати як здобич.
Храм тигрів. Врятовані водні буйволи.
Фото: James7Bond007/commons.wikimedia.org
Цей ні на що не схожий зоопарк виник сам по собі. Усіх тварин, що потребують захисту, приводили люди. Якось фермери купили на бійні буйволів і привезли в дар монастирю, щоб таким чином врятувати тварин від загибелі. Роблячи так, вони вірять, що зберігши тварині життя, отримають благословення в наступному переродженні.
Настоятель може спокійно ходити з великим тигром на повідку повз інших тварин. Найбільший тигр важить 250 кг, а його довжина 2м. Тигри звикли до людей і гуляють з ченцями один раз на день по території. В інший час вони закриті.
Храм тигров. Монах прогуливается с тиграми.
Фото: PORNCHAI KITTIWONGSAKUL/AFP/Getty Images
Кількість тварин збільшується, і прогодувати їх на пожертвування стає все важче. Так кілька років тому на територію монастиря стали пускати туристів. І плата за вхід йде на утримання тигрів.
Для 60 тигрів цей храм є тихим притулком від жорстокого світу жадібності, погоні за наживою і беззаконня. І ченці — єдина гарантія їхнього виживання. Настоятель храму хоче навчити тигрів жити на волі в лісі, щоб вони там могли виводити своє потомство.
Група туристів фотографує тигрів.
Фото: AxelBoldt/en.wikipedia.org
З радіостанції на території монастиря йде трансляція проповідей, які читає настоятель — про доброту і співчуття. Справжня доброта не чекає віддачі, сенс у тому, щоб віддавати. Дізнавшись про шкоду браконьєрства, місцеві жителі змінили своє ставлення до тварин з джунглів і не вбивають їх. Адже у кожної живої істоти є таке ж право на життя, як у людини.
Храм тигрів — надзвичайне місце. І таким його створила проста і добра людина. Настоятель і не думав робити з храму зоопарк і тримати тварин заради прибутку. Він просто не міг відмовити в допомозі нужденним. Настоятель храму тигрів живе за принципом доброти і милосердя, і вірить, що його тигри житимуть у світі, що всі живі творіння повинні жити в світі і не ворогувати, й тоді не буде місця злобі, жадібності, гордині, заздрості.
