За інформацією сайту My-Kiev.com, Київ вважається містом, під зав’язку набитим скарбами. Серед давньоруських міст він посідає перше місце за кількістю знайдених скарбів. Свого часу будівельники навіть жартували між собою: «куди лопатою не копни – скрізь скарб».
Клад поміщика Аненнікова
У середині 19 століття у Києві розпочався «будівельний бум», а разом з ним і «пошука скарбів».
Велику кількість знайдених скарбів забирали собі робітники-землекопи, що знайшли їх. Подібна історія трапилася і з одним із найбільших київських скарбів, який у 1842 році знайшов поміщик Аненніков, який називав себе археологом-аматором.
Аннеников був поміщиком Курської губернії, але за жорстоке поводження з кріпаками його вислали до Києва. Щоб покаятися, Анніков вирішив на свої гроші збудувати нову Десятинну церкву. Однак, коли в ході робіт він виявив скарб – аж два мішки ювелірних прикрас та золотих посудин, то втік до Полтавської губернії і купив там хутір.
Золото Мазепи та німці
1941 року, коли німецькі війська підступали до Києва, за розпорядженням влади, з київського відділення Держбанку СРСР вивозили золото та дорогоцінне каміння. Дорогою вантажівки застрягли десь неподалік Яготина і їх оточили німці. Золото довелося закопати. Ніхто досі не знайшов скарбів, адже бійців, які його закопали, одразу розстріляли німці.
Згідно з легендами, золото Івана Мазепи зберігається в печерах в районі вулиці Кирилівської на Подолі, ось тільки шукачам скарбів поки нічого не вдалося знайти.
Підводний скарб
Колись посеред Дніпра неподалік місця, де зараз знаходиться міст Патона, був невеликий острів, на якому знаходився княжий двір. Його в давнину називали «Раєм». Тут жили лише багаті люди. Є розповіді про те, що саме на цьому острові після смерті князя Святослава Ярославича його дружина закопала всі свої скарби, щоб вони не дісталися братові чоловіка – Всеволоду.
За кілька століть Дніпро змінив своє русло, і острів пішов під воду разом із скарбами. За словами дайверів, скарб зараз ніхто не шукає, тому що пірнати в тих місцях дуже ризиковано.
Скарб Лисої Гори
Скарб із трагічною історією виявили у 1800-х роках на схилі Лисої гори, коли сильними дощами його буквально вимило назовні.
Вчені уважно вивчили скарби 1200-го року і те, як вони з’явилися на схилі гори, і дійшли думки, що люди ховалися в печерах від нашестя монголо-татар. А ті у свою чергу просто замурували печери і тисячі людей виявилися поховані живцем разом зі своїми скарбами.
Скарби Лаври
За часів Київської Русі всі монастирі були дуже багаті та ховали своє золото у підземних галереях. Про величезне багатство Печерської Лаври знав Петро I, який у розпал війни зі шведами 1706 року приїхав до Києва і почав вимагати золото на військові потреби.
Однак чотири ченці сховали скарбницю монастиря і до кінця своїх днів не розповіли, де вона знаходиться. І лише 1898 року під час ремонту однієї з церков Лаври, коли треба було замінити підлогу, будівельники зняли дошки та знайшли скарб, що важив близько 300 кг. У ньому було 6184 золоті монети та 9895 срібних.
