В опублікованому в суботу інтерв’ю міністр освіти Німеччини закликала виявляти пильність щодо ризику наукового шпигунства з боку китайських студентів, які отримують державні стипендії в німецьких університетах.
“Китай дедалі більше стає конкурентом і системним суперником у галузі науки і досліджень”, — заявила Беттіна Штарк-Ватцингер в інтерв’ю газеті Mediengruppe Bayern.
Bundesforschungsministerin Bettina Stark-Watzinger lobt die Universität Erlangen-Nürnberg für das Aufnahmeverbot von Stipendiaten, die vom chinesischen Staat finanziert werden. Dem deutschen Hochschulverband ist das zu pauschal. https://t.co/sN9HN79mL9
— FAZ Politik (@FAZ_Politik) July 29, 2023
У зв’язку з цим вона привітала рішення Університету Фрідріха-Олександра (FAU) в Ерлангені (Баварія), який з 1 червня припиняє прийом стипендіатів, що фінансуються виключно державною Китайською стипендіальною радою (CSC).
з дослідженням, нещодавно опублікованим міжнародною телерадіомовною службою Deutsche Welle і дослідницькою платформою Correctiv, власники таких стипендій повинні підписати контракт, що зобов’язує їх бути лояльними до китайської держави.
Для отримання фінансової допомоги ці молоді китайці повинні взяти на себе зобов’язання не брати участь у діяльності, яка може “завдати шкоди безпеці Китаю”, повідомляє Courrier international.
“Згідно з вельми жорсткими умовами договору про надання стипендії, вони також повинні регулярно звітувати перед китайським посольством під страхом дисциплінарного стягнення”, — ідеться далі в статті.
Крім Німеччини, з подібними попередженнями виступили й інші європейські країни. З початку року проблемний аспект стипендіальних контрактів CSC став приводом для низки інших повідомлень у Швеції, Данії та Норвегії, — зазначає Deutsche Welle. Провідні університети цих країн відреагували призупиненням співпраці з CSC.
За словами Deutsche Welle і Correctiv, тим, хто не виконує ці умови, слід побоюватися юридичних наслідків.
“Рішення FAU має спонукати й інші інституції переглянути умови співпраці з CSC”, — наполягає Штарк-Ватцингер.
Німеччина останнім часом посилила свої відносини з “більш агресивним” Китаєм. Не розриваючи зв’язків із цим життєво важливим для її промисловості ринком, найбільша економіка Європи хоче докласти особливих зусиль, щоб у майбутньому зменшити “критичну залежність”, пояснив Олаф Шольц.
Однак найбільші німецькі компанії, від Siemens до BASF, не кажучи вже про автовиробників, не можуть поки що обійтися без цього гігантського ринку з населенням понад 1,4 млрд осіб, у який вони продовжують вкладати значні кошти.
