Землетрус, за яким послідувало цунамі в Індійському океані 26 грудня 2004 року, забрав життя понад 220 000 людей приблизно в п’ятнадцяти країнах. За словами фахівців, зараз люди підготовлені краще, ніж будь-коли, завдяки мільйонам доларів, вкладених у системи попередження про цунамі. Однак повністю уникнути наслідків великого цунамі неможливо, попереджають вони.
Землетрус магнітудою 9,1 біля західного узбережжя індонезійського острова Суматра породив величезні хвилі, які прокотилися Індонезією, Шрі-Ланкою, Індією, Таїландом і ще дев’ятьма країнами Індійського океану.
Ця катастрофа, одна з найсмертоносніших в історії, була спричинена розривом найдовшої з коли-небудь спостережуваних ліній розлому за кілька секунд до 7.59 ранку за місцевим часом 26 грудня 2004 року.
Землетрус був викликаний розривом зони субдукції між двома тектонічними плитами (Індійською та Андаманською) протяжністю близько 1200 кілометрів.
Він породив хвилі заввишки понад 30 метрів, вивільнивши енергію, що в 23 000 разів перевищує потужність атомної бомби в Хіросімі. Магнітуда землетрусу спочатку оцінювалася в 8,8 бала, потім Геологічна служба США (USGS) підвищила її до 9,1 бала, а глибину було виміряно в 30 кілометрах.
Епіцентр знаходився в 160 кілометрах на захід від узбережжя Суматри. Величезний індонезійський архіпелаг часто піддається сейсмічним і вулканічним явищам через своє розташування в «Тихоокеанському вогняному кільці», зоні високої тектонічної активності.
Найбільше постраждала Суматра
За даними EM-DAT, визнаної глобальної бази даних про стихійні лиха, цунамі забрало загалом 226 408 життів.
Найбільше постраждала північ острова Суматра, де загинуло понад 120 000 осіб зі 165 708 жителів Індонезії.
Величезні хвилі перетнули Індійський океан і через кілька годин обрушилися на Шрі-Ланку, Індію і Таїланд. На максимальній швидкості хвилі рухалися зі швидкістю майже 800 км/год, що більш ніж удвічі перевищує швидкість швидкісного поїзда.
Понад 35 000 людей загинули на Шрі-Ланці та 16 389 — в Індії. У Таїланді загинуло понад 5 000 осіб, половина з них — іноземні туристи, ще 3 000 вважаються зниклими безвісти.
Хвилі докотилися і до Африки, убивши 300 осіб у Сомалі та понад сотню на Мальдівах.
За даними ООН, унаслідок цунамі понад 1,5 мільйона людей були змушені покинути свої домівки, а міжнародне співтовариство мобілізувало надзвичайну допомогу на суму близько 14 мільярдів доларів (13,3 мільярда євро). Сотні тисяч будівель було зруйновано, у деяких випадках цілі громади залишилися без даху над головою.
Індонезійське місто Банда-Ачех, розташоване на північному краю острова Суматра, було майже повністю відбудоване заново. Тільки в одній індонезійській провінції Ачех, за даними індонезійського уряду, було відновлено понад 100 000 будинків.
Відсутність системи попередження
Цунамі також змусило населення прибережних районів басейну Індійського океану замислитися про свою готовність до подібних катастроф. На момент цунамі в регіоні не було системи оповіщення.
На думку експертів, відсутність належним чином скоординованої системи оповіщення 2004 року посилила наслідки катастрофи. Відтоді близько 1400 станцій по всьому світу змогли скоротити час попередження про цунамі до кількох хвилин.
