Про те, які збитки через ситуацію із захистом авторських прав в Україні несе держава і бізнес, розповів Юрій Омельченко, керівник департаменту із захисту інтелектуальної власності компанії «Майкрософт Україна».
#img_right#Фахівець не відповів прямо, скільки збитків несе безпосередньо компанія «Майкрософт Україна», але розповів про ситуацію в країні:
— У першу чергу збитки несе сама держава. Безпрецедентний рівень піратства в мережі Інтернет та відсутність ефективних інструментів захисту об’єктів інтелектуальної власності чинить негативний вплив на економіку країни у вигляді недоотримання податкових платежів, нестворених робочих місць, «витоку мізків» за кордон і багато чого іншого. Можу сказати, що комерційні втрати від використання нелегального забезпечення сьогодні оцінюються у 63,4 млрд доларів, — це вдвічі більше, ніж у 2003 році.
Якщо казати про нашу країну, то загальна вартість неліцензійного програмного забезпечення, встановленого на комп’ютери в Україні, в 2011 році досягла $647 млрд, що в сім разів більше, ніж аналогічні показники в 2003 році (згідно з результатами дослідження BSA).
— Чи вживаєте ви якихось заходів для того, щоб захистити авторське право на ваш продукт?
— Ми працюємо над тим, щоб донести до користувачів і представників бізнесу інформацію, що установка неліцензійних програм ставить під загрозу безпеку комп’ютера, особисті дані, а компанії також зазнають юридичних ризиків.
Згідно з дослідженням IDC, 78% завантаженого з Інтернету піратського програмного забезпечення містить шпигунські програми, а 36% — трояни і рекламні програми. Кожен третій користувач комп’ютера, який завантажує неліцензійне програмне забезпечення, сподіваючись заощадити, ризикує встановити шкідливу програму. У результаті таких заражень користувачі витратять 1,5 мільярда годин і 22 мільярдів доларів для виявлення, ремонту і відновлення систем після впливу шкідливих програм, згідно з даними IDC. Саме необізнаністю про потенційні ризики і користуються кіберзлочинці, щоб отримати вигоду.
Зі свого боку ми намагаємося спростити організаціям перехід на легальні продукти, розробляючи різні програми ліцензування. Наприклад, розстрочка платежів дозволяє підприємствам ефективно організувати перехід на ліцензійне ПЗ і мінімізувати разові витрати. Для освітніх установ у нас є окремі програми, які передбачають істотні знижки.
— Як ви вважаєте, чи реально щоб Україна в найближчому майбутньому стала країною, де авторське право добре захищене? Які заходи потрібно вжити Україні, щоб подолати піратство?
Цього року Україну визнали піратом №1 у світі. За останні 7 років такого статусу не отримувала жодна країна. Для України це загрожує можливими економічними санкціями з боку США і СОТ. Є надія на те, що це дасть поштовх до активізації зусиль держави, спрямованих на захист авторського права в Україні.
Серед основних проблем в Україні Міжнародний альянс інтелектуальної власності (IIPA) назвав такі: поширене піратство онлайн і на фізичних носіях, бездіяльність держави проти вищезазначених випадків, поширене використання неліцензійного програмного забезпечення на підприємствах і в державних установах.
Одна з причин порушення інтелектуальної власності в Україні — відсутність усвідомлення того, що використання піратського програмного забезпечення — це крадіжка. Крім того, і домашні користувачі, і компанії не завжди знають про існуючі ризики, пов’язані з неліцензійним ПЗ.
Будь-який закон буде працювати тільки тоді, коли існує ефективна практика його виконання. У жовтні минулого року були прийняті зміни, які дали правовласникам більше можливостей для захисту своєї інтелектуальної власності. 17 жовтня 2012 року Пленум Вищого господарського суду України прийняв постанову «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (опублікована 26 жовтня 2012 р.).
Крім того, новий кримінально-процесуальний кодекс дає можливість юридичним представникам Microsoft Corporation діяти більш ефективно в напрямку припинення порушень авторського права і використання програмних продуктів Microsoft без необхідної ліцензії.
Крім кримінальної відповідальності сьогодні порушники авторського права ризикують потрапити під стягнення компенсації за незаконне використання програмного забезпечення за рішенням господарського суду. Для задоволення позову досить представити належні докази факту порушення авторських прав, наприклад, результати перевірки правоохоронних органів. У результаті може бути стягнуто штраф на суму в десятки разів більшу вартості ліцензій.
Подібні випадки вже були. Так, у жовтні 2012 року господарський суд Закарпатської області зобов’язав комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» виплатити корпорації Microsoft компенсацію за використання неліцензійного програмного забезпечення в розмірі 66 тис. гривень.
А в квітні 2013 року господарський суд Дніпропетровської області ухвалив два нових вироки за фактом використання українськими компаніями нелегального програмного забезпечення. Згідно з судовою постановою, товариство «Укрбудпроект ЛТД» повинно виплатити Microsoft компенсацію у розмірі 102 060 грн, а компанія «Титановий вік» — 79 380 грн.
