За словами засновниці та директора Австрійського аналітичного центру Барбари Колм, масштабні плани витрат адміністрації Байдена сприятимуть інфляції.
Відповідаючи на запитання під час інтерв’ю на програмі Epoch Times «Перехрестя», чи підтримує Колм побоювання деяких економістів щодо зростання цін через збільшення плану бюджетних витрат (нині становить $4,5 трлн), аналітик відповіла: «Це, звичайно, спричинить інфляцію».
Колм висловила стурбованість збільшенням держборгу, тому що це буде тягарем для майбутніх поколінь.
«Можливо не вашому поколінню, але поколінню ваших дітей і онуків доведеться розплачуватися за це. Ось, що турбує», ― сказала вона.
Колм зазначила, що план витрат адміністрації Байдена «без сумнівів, збільшить борг до величезних розмірів».
Зауваження Колм прозвучали на тлі оприлюднення сенаторами 1 серпня двопартійного інфраструктурного пакета на суму $1 трлн. Слідом за ним очікується розгляд упередженого плану витрат ($3,5 трлн) на соціальне забезпечення, охорону здоров’я та охорону навколишнього середовища. Однак двопартійна пропозиція зіткнулася з розбіжностями в Палаті представників через заклик законодавців-демократів до розширення пакету.
Якщо пакет допомоги Джо Байдена від COVID-19 на суму $1,9 трлн був профінансований за рахунок позикових коштів, то інші витрати він має намір здійснювати без збільшення дефіциту, а головним чином шляхом підвищення податків на багатство більш багатих американців і корпорацій.
За підрахунками позапартійного Комітету, відповідального за федеральний бюджет, нинішній державний борг до кінця 2031 року зросте в номінальному вираженні в доларах на $17 трлн (з $22 трлн до $39 трлн), згідно з повним , що запропонував Байден на 2022 фінансовий рік і наступне десятиліття. У процентному ж співвідношенні щодо валового внутрішнього продукту (ВВП), за оцінками аналітичного центру адміністрації, федеральний борг досягне рекордних 110% ВВП до кінця 2021 року. До кінця 2024 року він збільшиться до 114% і до кінця 2031 року ― до 117%.
Що стосується інфляції, то Байден дотримується точки такої зору: за недавнім стрибком цін стоїть те, що здебільше відноситься до «тимчасового явища». Це стрімке підвищення попиту у виробничо-збутовому ланцюжку через глибоке заморожування економіки, що викликала пандемія.
Але Байден запевнив, що його адміністрація буде уважно стежити за «неконтрольованою інфляцією» і відповідним чином коригувати цінову політику.
«Хочу внести ясність: моя адміністрація розуміє, якщо ми зіткнемося з безконтрольною інфляцією в довгостроковій перспективі, це створить справжню проблему нашій економіці. І хоча це не та ситуація, яку ми спостерігаємо сьогодні, але ми будемо пильними і вчасно вживати необхідних відповідних заходів», ― заявив він журналістам на брифінгу в Білому домі 19 липня.
І хоча чиновники Федеральної резервної системи дотримуються думки Байдена, що інфляція припиниться, як тільки спаде пандемія, але деякі економісти підняли тривогу щодо темпів зростання цін. Цю стурбованість поділяють і республіканці, які звинувачують адміністрацію Байдена в тому, що їх політика і плани за витратами сприяють зростанню цін.
Хвилювання почалися на тлі того, що ключовий показник інфляції PCE зріс на 3,5% за останні 12 місяців (станом на червень), повідомило Міністерство торгівлі 30 липня. У той час як грошово-кредитна політика націлена на утримання інфляції на рівні 2% на довгостроковій перспективі.
Так званий основний індекс особистих споживчих витрат (PCE), який виключає харчові продукти та енергоносії, є переважним методом Центрального банку США для вимірювання рівня інфляції. Останній раз аналогічне зростання індексу інфляції PCE в річному обчисленні спостерігалося у липні 1991 року.
Деякі економісти висловили занепокоєння тим, що якщо ціни будуть рости занадто швидко і занадто довго залишатися високими, то очікування подальшого зростання цін будуть спрацьовувати. Це призведе до зростання попиту на заробітну плату та потенційно спровокує інфляційну спіраль зарплати і цін, що вже спостерігалося в економіці 1970-х років.
Тим часом інфляцією стурбовані понад 80% американців. Згідно з опитуванням Skynova, 61% американців вважають, що інфляція негативно вплине на їхній рівень життя.
Джерело:
