Пандемія йде, але залишає за собою мільйони хронічно хворих на діабет. Малорухливий спосіб життя за 2 роки сприяв світовому зростанню діабету на 16%.
Малорухливий спосіб життя був на небезпечному рівні ще до COVID, а пандемія збільшила час сидіння в середньому на три години на день.
Тепер, коли у багатьох місцях ослабли обмеження, нам життєво необхідно знову почати рухатись.
Скорочення часу сидіння — це відправна точка для того, щоб допомогти людям з діабетом, переддіабетом та іншими хронічними захворюваннями досягти здорового рівня фізичної активності.
Глобальна проблема
Дані Міжнародної діабетичної федерації , що близько 10% населення світу у віці 20-79 років живуть із діабетом, а за прогнозами, до 2045 року поширеність діабету зростатиме і досягне приблизно 784 мільйонів дорослих.
Більшість із цих людей живуть із діабетом 2 типу – хронічним захворюванням, яке впливає на те, як організм переробляє цукор (глюкозу) у крові. При діабеті 2 типу коливання рівня глюкози в крові, що повторюються, в кінцевому підсумку призводять до того, що організм не реагує належним чином на інсулін — гормон, що виробляється для того, щоб глюкоза переходила з крові в клітини.
Це може призвести до таких поширених ускладнень діабету, як сліпота, ушкодження нервів, хвороби серця та нирок. Останні дослідження розкривають ширший спектр наслідків діабету, таких як підвищений ризик розвитку захворювань печінки, недоумства, депресії та деяких видів раку.
Вихід із замкнутого простору
При поверненні до нормального життя після пандемії першим кроком можливе скорочення часу сидіння, що є більш досяжним, ніж інтенсивні фізичні вправи, і припустимо для людей з хронічними захворюваннями.
Можна просто замінити сидіння на стояння, ще краще – легкою фізичною активністю, що покращить обмін речовин, а для людей з діабетом 2 типу – запобігатиме підвищенню рівня глюкози в крові, якщо інсулін не виробляється належним чином.
Всього 2 – 3 хвилини ходіння щогодини може суттєво вплинути на контроль рівня глюкози у порівнянні з тривалим та безперервним сидінням. Робота по дому, гра з домашніми тваринами або легка робота в саду може забезпечити контроль цукру в крові протягом доби так само добре, як і тренування.
Зараз ми перевіряємо, як ці невеликі зміни впливають на діабет у клінічних випробуваннях. Наша мета — допомогти працівникам, які страждають на діабет, скоротити час сидячої роботи.
Один приклад
Один з учасників дослідження, 64-річний Лоріс, був приголомшений, коли 11 років тому у нього діагностували діабет 2-го типу.
Як і багато хто, він вів малорухливий спосіб життя, сидячи більшу частину робочого дня біля комп’ютера. Ліки проти діабету не допомагали зменшити рівень глюкози у крові до нормального рівня. Потім прийшла пандемія, і робота з дому погіршила проблему, оскільки він взагалі перестав виходити з дому, щоб ходити в офіс і назад.
В рамках випробування Лоріс почав використовувати трекер активності, щоб заохочувати регулярні прогулянки протягом дня. Він зосередився на поступовій зміні способу життя, ставив маленькі цілі, які здаються досяжними й принесли значну користь.
З початку 2021 року рівень HbA1c – ключового показника діабету – знизився майже вдвічі. Він схуд і каже, що його душевний настрій став більш позитивним. Він також сказав, що більше не думає про діабет як про “смертний вирок”.
5 способів почати рухатися
Спробуйте використовувати регульований по висоті стіл (сидячий-стоячий). Почніть стояти по кілька хвилин кожен день і поступово доведіть до того, щоб стояти або ходити по 30 хвилин щогодини.
Використовуйте телефонні зустрічі або телефонні дзвінки як привід встати.
Спробуйте ходити під час робочих зустрічей або спілкування з друзями.
Після завершення робочого завдання або епізоду улюбленого телешоу здійсніть невелику прогулянку кварталом.
Встановіть нагадування в календарі або використовуйте пристрій, який спонукатиме вас регулярно вставати та рухатися протягом дня.
Це була важка пара років, особливо для людей, які живуть із хронічними захворюваннями. Але ще не пізно внести зміни у профілактику та лікування діабету та його ускладнень.
Автори статті: Крістіан Бракенрідж – кандидат наук Бейкерського інституту серця та діабету в Австралії, та Девід Данстан – професор і керівник лабораторії фізичної активності у Бейкерському інституті серця та діабету.
За
