Казку про дванадцять місяців пам’ятаєте? Ту, в якій вередливій дівчині та її матері в січні захотілось пролісків. От і відправили вони пасербицю в лютий мороз шукати ці квіти. Дванадцять місяців допомогли бідолашній дівчинці назбирати первоцвіти. Та зла мачуха на тому не спинилася. Їй захотілось груш та суниць. Так це ненажерливе бажання й погубило її та доньку, адже як казав січень місяць: „Не бувати літу перед весною, а весні – перед зимою.”
#img_left#А в нас ще в січні з’явилися перші продавці пролісків і зараз вони вірно служать тим, кому захотілося весни – нищать природу. Цікаво, де вони знайшли ту галявину, щоб назбирати аж стільки квітів взимку? Та як природоохоронні органи протидіють цьому? Відповіді на ці питання дав старший державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища Микола Хоменко.
– Микола Феодосійович, розкажіть, будь–ласка, звідки потрапляють до незаконних продавців проліски?
Проліски зараз в основному збирають в Криму. Інколи завозять з Молдавії. Через Харків їх переправляють до Росії. Це – налагоджений механізм і та бабця, яка пропонує придбати нам квіти – остання в цьому ланцюзі. Підходиш до такої – а вона плаче: „Це ж я на хліб заробляю”. Але, насправді, продаж первоцвітів – надзвичайно прибутковий бізнес. До того ж, для реалізації червонокнижних квітів потрібен дозвіл, якого, звісно, у цих бабусь немає. Уявіть собі, лісник плекає проліски, доглядає, охороняє, а вночі приходять бомжі, школярі та виривають їх – а потім продають і знову йдуть по них.
– А як ви намагаєтесь протидіяти цьому. Кажу „намагаєтесь”, бо така торгівля є досить поширеною в столиці.
– По-перше, наше управління розсилає рекомендації підвідомчим органам по всій Україні з вимогою посилити контроль. А далі на місцях спільно з правоохоронними органами, громадськими організаціями, засобами масової інформації проводиться оперативна робота у місцях збору та збуту рослин, накладаються штрафи, передбачені кодексом України про адміністративні правопорушення.
Не дивлячись на те, що проводяться рейди, вилучаються квіти і платяться штрафи, біля кожної бабки поставити свого інспектора неможливо. На мій погляд, ці питання повинна більше контролювати міліція та адміністрація ринків, адже на них покладені обов’язки забороняти реалізацію червонокнижних квітів. Отже, погано працює охорона ринку.
– А чи відшкодовуватимуть збитки, нанесені такими злодіями, наприклад, висаджуватимуть квіти знову?
– Спеціальні заходи з відновлення насаджень пролісків у нас не передбачені, бо природа сама відтворюється, якщо їй тільки дати таку можливість. Це можуть планувати територіальні місцеві організації.
– А як Ви дізнаєтесь про результати роботи?
– Кожного місяця підвідомчі установи надсилають нам свої звіти, в яких вказується, що саме було зроблено ними в даному відношенні. Вони також повідомляють про те, скільки програм по місцевому телебаченню та радіо було зроблено на цю тему, скільки статей в місцевих газетах. Вся повна інформація по областях буде зведена до 15 червня.
Наведу декілька прикладів станом на 13 лютого. Візьмемо Севастополь. В звіті сказано: складено 15 протоколів, накладено 20 штрафів, шкода – 2220 грн. В Чернігові притягнуто 2 чоловіки. В Закарпаття було зроблено 9 перевірок, складені протоколи, направлені до суду. В Харкові проведено 4 рейди, складено 4 протоколи, вилучено 235 букетиків первоцвітів. Але ж це – крапля в морі, бо всіх злодіїв зловити неможливо! І проволокою заповідник чи заказник ви не обгорнете.
– Так що ж тоді може виправити цю ситуацію?
– Я вважаю, що насправді, вся причина в нашому вихованні та культурі в цілому, як ми відносимося до братів наших менших та до об’єктів рослинного світу. Адже людина повинна милуватися тим, що сотворив Бог, і що цвіте на землі. Допоки ми не зрозуміємо, що зірвати квітку – це гріх, так саме, як вбити людину, до того часу буде це продовжуватись.
Одне радує, що в цьому році їх набагато менше, ніж в попередньому, принаймні вони не торгують так відкрито. Але справжні зрушення у нас будуть, коли ми проявлятимемо любов до ближнього, в тому числі й до флори.
– Отже починати повинен кожен з себе?
– Так, звісно. От, наприклад, коли вам приятель або коханий чоловік принесе такі квіти, ви йому скажіть: „Я їх не хочу, ти мені краще в вазончиках принеси, крокуси наприклад”. Тобто цю проблему треба вирішувати спільними зусиллями. Не можна тільки уповати на екологію – ми всі несемо відповідальність.
