Порушення шкірної чутливості й інші симптоми аутизму пов’язані з недоліком тонких нервових волокон під шкірою, повідомляється в дослідженні, опублікованому в журналі . Біологи досліджували температурну чутливість у людей з аутизмом та контрольної групи і з’ясували, що щільність тонких підшкірних нервових волокон при аутизмі значно нижча. Це пов’язано з сенсорною чутливістю і з тактильними симптомами аутизму.
Розлад аутистичного спектра зазвичай проявляються в ранньому віці і сильно впливає на спілкування і процеси соціалізації. Уже в три роки діти з аутизмом відчувають труднощі у взаємодії із зовнішнім світом: порушення мовного розвитку, стереотипна поведінка і проблеми в спілкуванні з іншими людьми. Також у людей з аутизмом нерідко бувають порушення в шкірній чутливості: причому як її зниження, так і підвищення.
Відомо, що аутизм розвивається через спадкові порушення в будові центральної нервової системи. Наприклад, недавно нейробіологи , що клітини пацієнтів з аутизмом інакше розвиваються (нейрони кори і донні пластинки головного мозку). Також було , що антисоціальність при аутизмі пов’язана з роботою системи винагороди в ділянці вентральної покришки мозку. А ось зв’язок симптомів аутизму з порушеннями в периферичній нервовій системі (нерви, нервові сплетення та інші клітини) дотепер вивчався слабо.
Біологи з національного тайванського університету під керівництвом Сунг-Тсанг Хсіе (Sung-Tsang Hsieh) досліджували підшкірні нервові волокна пацієнтів з аутизмом, щоб з’ясувати роль периферичної нервової системи в порушенні чутливості. Для цього вони запросили 32 чоловіків з аутизмом без супутніх системних захворювань і контрольну групу з 27 здорових людей. В учасників взяли біопсію шкіри і перевірили щільність тонких і товстих нервових закінчень в ній.
В цілому в групі з аутизмом щільність нервових закінчень виявилася меншою, ніж у контрольній. При цьому щільність товстих волокон збігалася. Серед 32 пацієнтів виявилося 15 людей з нормальною щільністю нервових закінчень і 17 – з низькою (з сенсорною депривацією), і їх поділили на 2 відповідних групи.
У пацієнтів виміряли пороги теплового сприйняття на різних ділянках шкіри. У пацієнтів з сенсорною депривацією тепловий поріг був вищий, ніж у пацієнтів з нормальною щільністю волокон, тобто тонкі волокна дійсно вплинули на температурну чутливість.
Тоді дослідники перевірили зв’язок між щільністю тонких волокон і симптомами аутизму. Виявилося, що в групі з депривації частіше виникали тактильні симптоми: «вважає за краще ходити без взуття», «не знає, в якому місці поранився». При цьому низька щільність тонких волокон також прямо корелювала з такими симптомами як: «не любить дотиків» та «не любить деякі текстури одягу».
Активність мозку у відповідь на температурні стимули досліджували за допомогою методу викликаних потенціалів. Для цього під час теплового впливу у пацієнтів записували електроенцефалограму, на якій було видно піки активності, пов’язані з отриманням теплового сигналу в головному мозку. Виявилося, що амплітуда цього потенціалу у пацієнтів з депривацією більша, що свідчить про зміни в аналізі сенсорних сигналів у пацієнтів з аутизмом.
