«Настав час показати Китаю, що ми налаштовані серйозно: вони не можуть розраховувати на цю двозначну роль, з одного боку, підтримуючи Росію, а з іншого боку, використовуючи торгові можливості із Заходом, Європейським союзом, — і при цьому сподіватися на відсутність наслідків», — сказав агенції Reuters заступник міністра закордонних справ Литви Мантас Адоменас.
Три тижні тому група з 27 країн Європи, включаючи Литву, заявила, що планує провести 1 квітня зустріч з Китаєм на вищому рівні (ймовірно віртуальну), щоб розрядити напруження між двома сторонами. Китайсько-європейські відносини залишалися в замороженому стані протягом останнього року через порушення Пекіном прав людини в Сіньцзяні та поглиблення зв’язків Литви з демократичним Тайванем.
Проте Адоменас сказав, що зараз «не час для нормалізації», в інтерв’ю під час візиту до Вашингтона.
«За нашою оцінкою це дуже несвоєчасно. Зважаючи на останні події, її слід скасувати або, принаймні, значно відкласти, доки ми не побачимо, на чиєму боці Китай», — сказав він.
Заступник міністра закордонних справ сказав, що Литва, колишня радянська республіка, яка стурбована ширшими намірами Москви, має «багато зробити», щоб переконати інших членів ЄС у тому, що саміт не повинен відбутися.
Це сталося після того, як президент США Джо Байден 16 березня, вперше з моменту повномасштабного вторгнення Москви в Україну 24 лютого, назвав президента Росії Володимира Путіна військовим злочинцем. Президент Байден заявив, що направить Україні додаткову військову допомогу у розмірі 800 мільйонів доларів.
Того ж дня, на 22-й день вторгнення, українська влада підтвердила, що російські війська бомбили притулки для цивільного населення в обложеному українському портовому місті Маріуполі, включаючи театр, де ховалися сотні людей. На сьогодні у місті загинуло понад 2 500 людей.
У той час як більшість світу в унісон засуджує російську агресію, Пекін постійно дистанціюється від конфлікту між Росією та Заходом.
Останнім кроком стало те, що китайський режим підтримав Москву на голосуванні в ООН 16 березня, виступивши проти рішення найвищого юридичного органу Організації Об’єднаних Націй наказати Росії «негайно призупинити» свої військові операції в Україні. Пекін ніколи не називав російський напад вторгненням і не засуджував агресію.
Пекін дорікнув Литві після того, як у липні цього року прибалтійська країна оголосила про обмін представництвами з Тайванем. Після того як Тайвань оголосив, що відкриє представництво у Вільнюсі, Пекін закликав Литву дотримуватися «принципу одного Китаю».
Але комуністичний режим не виправдав своїх власних слів про національний суверенітет з огляду на відсутність чіткої позиції щодо російського вторгнення, — заявив на початку цього місяця в інтерв’ю CNN державний секретар Ентоні Блінкен. Росія нібито звернулася до Китаю по військову допомогу під час військової операції в Україні, хоча офіційні особи з обох боків заперечують ці звинувачення.
Раніше ЕС від імені Литви подав скаргу у Світову організацію торгівлі проти комуністичного Китаю, у зв’язку із «дискримінаційною торговельною практикою» КНР.
За матеріалами The Epoch Times USA
