Глава НАТО Єнс Столтенберг і президент України Володимир Зеленський зайняли центральне місце на саміті Європейського Союзу, підкресливши важливість, яку 27 лідерів ЄС надають захисту свого східного флангу від російської агресії і зміцненню обороноздатності України.
У заяві, опублікованій рано вранці в п’ятницю після завершення зустрічі, лідери підтвердили свою готовність “надавати стійку військову підтримку Україні стільки часу, скільки буде потрібно”.
Зеленський звернувся до присутніх по відеозв’язку, а Столтенберг був присутній на ранньому обіді для лідерів. Але найбільше уваги за столом було приділено тому, що офіційно не стояло на порядку денному: наслідкам приголомшливого заколоту в Росії на вихідних і його впливу на правління президента Владіміра Путіна.
“Заколот, який ми бачили на вихідних, демонструє, що в російській системі є тріщини і розбіжності. Водночас важливо підкреслити, що це внутрішні російські справи”, сказав Столтенберг.
Зеленський був більш прямолінійним і заперечив тим, хто стверджує, що ображений Путін зробить його більш непередбачуваним і небезпечним.
“Ми бачимо їхню слабкість, яка нам так потрібна”, — сказав він по відеозв’язку. “Чим слабшою буде Росія, і чим більше її боси будуть боятися заколотів і повстань, тим більше вони будуть боятися нас дратувати. Слабкість Росії зробить її безпечною для інших”, — сказав він.
Лідери ЄС, безумовно, погодилися, що Путін зазнав удару.
Президент Литви Гітанас Науседа, однієї з кількох країн ЄС, що межують з Росією, наполягав на тому, що це ще одна причина зайняти жорстку позицію стосовно Путіна.
Дехто каже, що “сильний Путін менш небезпечний, ніж слабкий. Я з цим не згоден. Ми повинні рухатися вперед і бути рішучими, тому що зараз вирішальний момент історії”, – сказав Науседа.
“Це показало глибокі тріщини в путінській системі. Цей заколот минулих вихідних також матиме наслідки, які ми ще побачимо”, ─ заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Представники кількох країн-членів та інституцій ЄС заявили, що хаос і нестабільність, спричинені заколотом, не лише змусять ЄС подвоїти підтримку України, зобов’язавшись надати більше боєприпасів, але й гарантувати, що бойові дії та насильство не перекинуться на територію самого блоку.
“Немає місця для вагань, — заявила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас. “Ми повинні продовжувати збільшувати ціну російської агресії”.
У своїй заяві лідери заявили, що вони “готові разом з партнерами зробити свій внесок у майбутні зобов’язання щодо безпеки України, які допоможуть Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії і протистояти спробам дестабілізації”.
Більшість країн ЄС також є членами НАТО, і на саміті Альянсу 11-12 липня вони намагатимуться запропонувати Україні більше гарантій безпеки, навіть якщо це не призведе до повного членства в НАТО.
ЄС та його країни-члени вже надали близько 75 мільярдів євро (82 мільярди доларів) допомоги як для зміцнення військових запасів України, так і для того, щоб утримати на плаву підірвану економіку країни.
Лідери розглянули можливість використання заморожених активів Росії, які оцінюються приблизно в 200 мільярдів євро (217 мільярдів доларів), з цією метою і доручили Комісії та зовнішньополітичному відомству знайти найкращий спосіб зробити це в координації з міжнародними партнерами, які бажають зробити те ж саме.
Деякі країни побоюються, що правові підстави для цього ще занадто хиткі, а Європейський центральний банк попередив, що конфіскація цих активів або прибутку, отриманого від них, може становити серйозний ризик для репутації євро. Чиновники заявили, що деякі країни хочуть накласти додатковий податок на несподівані прибутки на гроші, які будуть використані для відновлення України.
“Це схоже на низько висячий фрукт, — сказав прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш про заморожені російські активи. “Ми повинні знайти правову основу для їх використання, мобілізувати їх, щоб допомогти Росії заплатити за шкоду, яку вона завдала”.
