Китайський клерк підраховує долари США поряд із пачками китайських юанів у філії Банку Китаю, Ляньюньган, провінція Цзянсу, Китай. Фото: ChinaFotoPress/Getty Images
Китай невпинно працює над тим, аби стимулювати використання своєї валюти юань по всьому світу. І в нього це виходить. Навіть у Північній Америці.
Раніше цього місяця прем’єр-міністр Канади Стівен Харпер виступив посередником в угоді, згідно з якою його країна стане першим обмінним центром юаня в Північній Америці.
Під час візиту голови Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіна до Австралії в Сіднеї 17 листопада оголосили, що місто стане першим австралійським центром торгівлі китайським юанєм. А Франкфурт, який став 28 березня перший центром торгівлі юанєм у єврозоні, цього місяця провів свої перші угоди в китайській валюті, повідомляє Bloomberg.
У 2004 році Гонконг став першим містом поза Китаєм, де місцеві банки почали приймати депозити в юанях. Завдяки цьому Китай домігся великого прогресу на шляху до того, аби зробити юань міжнародною валютою.
Ці клірингові центри з торгівлі юанєм сприятимуть більшій двосторонній торгівлі між Китаєм і його партнерами. Більший обсяг двосторонньої торгівлі і більше таких клірингових центрів у часових поясах великих міжнародних фінансових ринків — це необхідні кроки для того, аби юань став резервною валютою.
Стає очевидним, що китайська влада бажає зменшити залежність від американського долара як світової резервної валюти. Зробивши свою власну валюту міжнародною та домігшись усе ширшого визнання в резервних портфелях центральних банків, Китай зможе тоді більше брати в кредит у міжнародних інвесторів для фінансування державного дефіциту.
Велика географія
Йоахім Нагель, член правління центрального банку Німеччини — Бундесбанку — сказав 17 листопада у своїй промові у Франкфурті: «Це є лише питанням часу, коли юань стане світовою резервною валютою», — повідомляє Bloomberg.
За даними трирічного дослідження світових валютних ринків Банком міжнародних розрахунків, у 2001 році юань мав частку менше 0,1% (35-те місце) обороту зовнішнього валютного ринку. Станом на 2013 рік, він володів уже часткою 2,2% (9-те місце).
Хоча може здатися, що це не так багато, у 2013 році юань перевершив євро в якості другої після долара США найбільш використовуваної валюти в розрахунках у міжнародних торгівельних операціях.
Рахунок руху капіталів
Вигоди для торгових партнерів Китаю зрозумілі. Для іноземних компаній, що ведуть бізнес у Китаї, вміння уникати непотрібних транзакційних витрат конвертування в американський долар і бажання отримати вигідніші умови кредитування будуть підстьобувати розвиток торгівлі. Такі клірингові центри сприятимуть розвитку цілого спектру фінансових продуктів і послуг у китайській валюті, що, крім усього іншого, робить внесок у здатність зарубіжних компаній вести бізнес у Китаї.
Китайські регулятори надали канадським та австралійським фінансовим установам квоту 50 млрд юанів шляхом їхньої програми Renminbi Qualified Foreign Institutional Investor (RQFII). Вона дозволяє інвесторам купувати юаневі облігації чи акції на ринках цінних паперів Китаю.
Немає жодних сумнівів щодо позиції Китаю як великої світової торговельної сили. Це друга за величиною економіка у світі і найбільший експортер у світі. Що впадає в очі, так це його обмежена інтеграція капіталу в глобальні ринки, і це є невід’ємною частиною політики реформ китайської влади.
Але дійсно міжнародні валюти зазвичай пов’язані з великими, ліквідними і відкритими фінансовими ринками. Хоча Китай розширює сферу юаня як торгової валюти, він далеко відстає від західних ринків із погляду ліквідності, верховенства закону та регулювання.
Якщо йому вдасться вирішити ці питання, то юань дійсно може стати світовою резервною валютою. Якщо ні, то юань залишиться тим, чим він є зараз: валютою, що використовується для оплати угод.
Читайте також:
У Китаї стався обвал галузі приватного кредитування
В банках Китаю у першому півріччі наплив безнадійних позичок
