У жовтні Сі Цзіньпін був переобраний на історичний третій термін правління, ставши наймогутнішим правителем Китаю з часів Мао Цзедуна. Він спирався на Постійний комітет Політбюро, що складається з союзників, і не мав наступника, який міг би кинути йому виклик.
Хоча невдоволення з приводу його політики «нульового COVID» та її руйнівного впливу на другу за величиною економіку практично не завадило Сі протриматися ще п’ять років на посаді генерального секретаря керівної Комуністичної партії, 2022 рік став для 69-річного лідера роком криз усередині країни та за кордоном.
Зростання економіки Китаю 2022 року становитиме близько 3%, що набагато менше за офіційний цільовий показник у 5,5%, оскільки вжиті в країні заходи з боротьби з COVID призвели до зниження споживання та порушення ланцюжків постачання. Водночас криза у величезному секторі нерухомості продовжує набирати обертів, повідомляє .
Відносини Пекіна із Заходом погіршилися, що було посилено «безмежним» партнерством Сі з Москвою, укладеним незадовго до вторгнення Росії в Україну в лютому, а також напруженістю щодо підтримуваного США Тайваню, який Китай вважає частиною своєї території.
Сі здійснив першу з початку пандемії поїздку за кордон, зустрівшись у вересні з президентом Росії Володимиром Путіним. У листопаді він зустрівся з президентом США Джо Байденом на саміті G20 в Індонезії, де обидві сторони спробували стабілізувати відносини.
Пізніше того ж місяця жителі міст Китаю вийшли на вулиці на знак протесту проти майже трирічного задушливого контролю за поширенням COVID-19. Таких широкомасштабних протестів Китай не бачив з 1989 року.
Протягом десятиліть Китай був основним рушієм економічного зростання у світі, а також стрижнем промислових ланцюжків постачання. Тривалий економічний спад або нові логістичні збої, чи то через COVID, чи то через геополітичну напруженість, позначаться на глобальному рівні.
Одразу після жовтневого з’їзду Комуністичної партії світові інвестори скинули китайські активи, а курс юаня впав до найнижчого рівня за останні 15 років через побоювання, що безпека та ідеологія дедалі частіше братимуть гору над економічним зростанням та міжнародною розрядкою під час третього терміну Сі.
Після з’їзду Китай скасував політику «нульового COVID-19» і заявив, що 2023 року зосередиться на стабілізації своєї економіки вартістю 17 трильйонів доларів.
Експерти попереджають, що в Китаї, де проживає 1,4 мільярда людей, наступного року може статися понад 1 мільйон смертей, пов’язаних з COVID.
На щорічних парламентських зборах у березні Китай завершить зміну керівництва: партійний голова Шанхаю Лі Цян, близький союзник Сі, змінить Лі Кецяна на посаді прем’єра, який іде у відставку і якому доручили керувати економікою.
Світовий банк очікує, що пожвавлення китайської економіки призведе до підвищення темпів зростання до 4,3% у 2023 році порівняно з прогнозом у 2,7% на поточний рік.
У дипломатичному плані Сі, схоже, намагається охолодити напруженість у відносинах із Заходом, попри те, що Пекін намагається зміцнити свою позицію на противагу порядку, що склався після Другої світової війни під керівництвом США, за допомогою таких заходів, як нещодавній візит до Саудівської Аравії.
===
Новини по темі:
