Китайська культура сильно відрізняється від західної, коли справа стосується кохання. Багато китайських пар, як і раніше, дуже стримані. На відміну від інших мов, ви рідко почуєте, як китаєць каже «Я люблю тебе», принаймні, не мандаринською.
Спочатку ієрогліф 愛 не мав глибокого сентиментального значення, пов’язаного з людиною або подією; скоріше, це був вираз вдячності голодної людини.
При створенні ієрогліфа 愛 писався як 㤅, як вираз подяки за те, що йому дали їжу. Ієрогліф 旡 у верхній частині схожий на голодну людину з великим відкритим ротом. У нижній частині — ієрогліф 心, що означає серце; це буквальне зображення фізичного серця.
За часів династії Цинь понад 2 000 років тому внизу було додано зображення повільної ходи, 夊, щоб показати небажання розлучатися з чимось. Це завершило остаточне значення любові.
Ключ ієрогліфа 愛, кохання, лежить у корені, що позначає серце. Якщо хтось по-справжньому закоханий або по-справжньому вдячний, він повинен робити це від щирого серця.
Однак у спрощеній версії китайського ієрогліфа серце посередині прибрали: 爱.
Молоді люди з Тайваню, Гонконгу, Макао і навіть Японії пишуть ієрогліф «кохання» з серцем. Але молодь з материкового Китаю пише «любов» без серця.
В ієрогліфі 心, серце, всього чотири штрихи. Він не складний у написанні.
Дивно те, що ієрогліф 鬼, що означає привид, який має негативне забарвлення, має десять штрихів. Він зовсім не спрощений, навіть у використанні його як основного ієрогліфа. Наприклад: 魔 — демон; 魂 — душа; 魄 — підсвідомість; і 魅 — різновид злого духу.
Однак є виняток: традиційний ієрогліф для позначення потворного, 醜, має радикал 鬼, оскільки привид є найпотворнішою річчю; але в спрощеному ієрогліфі привид видаляється, змінюючи «потворне» з 醜 на 丑.
Це змушує замислитися, чи не було справжнім мотивом спрощення китайської писемності підривання традиційних цінностей китайського народу.
