Яким би короткочасним не був заколот Вагнера, він спричинив наслідки, що виходять далеко за межі Росії. На думку деяких аналітиків, він може стати початком кінця коаліції, яку Пекін очолив разом із Москвою проти вільного світу.
“Китай намагається перевернути всю міжнародну систему. Хоча Китай і сильний, він не настільки сильний. Йому потрібні такі союзники, як Путін, і якщо Путін не виживе, то у Китаю будуть проблеми”, — сказав Гордон Чанг, автор книжки “Прийдешній крах Китаю”, в інтерв’ю The Epoch Times.
Пекін зберігав мовчання, поки війська Пригожина йшли на Москву, і вперше заговорив про це тільки через день після того, як перемир’я зупинило рух збройних сил Пригожина.
Уповільнена реакція Пекіна, вважає Чанг, була викликана тим, що “він не знав, що сказати”.
“Проблема для Сі Цзіньпіна полягає в тому, що він оголосив про партнерство з Росією “без обмежень”, — сказав аналітик. “І цей “безмежний” партнер був майже повалений під час цих приголомшливих подій. Тому я думаю, що Китай трохи вражений цим”.
У 1992 році під час такого ж швидкоплинного перевороту прихильники жорсткої лінії Комуністичної партії Радянського Союзу замкнули радянського лідера Михайла Горбачова на його віллі в Криму. Змова розсипалася за три дні, але саме вона послужила поштовхом до остаточного розпаду Радянського Союзу чотири місяці потому.
Чанг вважає, що Путін перебуває у схожому становищі.
Для китайського режиму, який розраховує на Росію як на ефективного союзника для підриву світового порядку, очолюваного США, це не обіцяє нічого хорошого.
“Китай намагається представити себе непереможним, домінуючим у світі”, — сказав Чанг. “Зараз він не виглядає таким страхітливим. Минулого тижня він виглядав набагато більш страхітливо, ніж зараз”.
Ослаблення політичних позицій Путіна — не єдина турбота Пекіна.
Через кілька днів після повстання Вагнера Сі підвищив двох політичних комісарів до генеральського звання, що дехто розцінив як спробу зміцнити владу. Китайський військовий офіцер, який написав для PLA Daily, офіційної газети вищого військового оперативного органу Китаю, висловив думку, що китайські збройні сили повинні “підвищити рівень усвідомлення національної безпеки” і бути готовими “зустріти серйозні випробування в бурхливому морі”.
“Китай вважає, що Росія перебуває в такому безладі, тому що в ній немає контролю комуністичної партії над урядом, тому Сі Цзіньпін збирається абсолютно посилити цю позицію”, — сказав в інтерв’ю The Epoch Times Майлз Ю, директор Китайського центру в Гудзонівському інституті та старший радник з питань китайської політики в адміністрації Трампа. Сі, зазначив він, за більш ніж десятирічний період свого правління очистив багато високопоставлених військових чинів, щоб зміцнити владу.
“Він знає, що в лавах військових багато невдоволення. Тому це питання дуже, дуже турбує його”, — сказав Юй.
Внутрішні проблеми (протести населення, ковід і економічний спад) також змушують Пекін бути напоготові, каже Чанг.
Поки що Китай і Росія продовжуватимуть “притискатися один до одного” у протистоянні із Заходом, і кожен братиме від відносин те, що йому потрібно, сказав Су Цзе-юнь, директор Інституту досліджень національної оборони і безпеки Тайваню.
В умовах тривалої війни Росія, ймовірно, буде дедалі більше залежати від Китаю, який зараз є основним покупцем російської нафти, що раніше постачалася в Європу.
Цей момент вимагає більш рішучих дій з боку вільного світу, каже Чанг.
“Світ переживає критичний момент, і просто зараз коаліція, яка виступає проти нас, дала тріщину і цілком може розпастися. Для адміністрації Байдена і вільних держав важливо переконатися, що цю коаліцію неможливо зібрати назад”, — сказав він.
За The Epoch Times USA
