Понад 10 000 китайців перебували в Україні 24 лютого 2022 року.
Хоча китайське керівництво, схоже, було здивоване вторгненням Росії так само, як і решта світу, цей шок не вилився в засудження дій Москви ні тоді, ні зараз.
За кілька днів після вторгнення державна газета People’s Daily опублікувала допис на китайській соціальній медіаплатформі Weibo, в якому посольство Пекіна в Києві закликало своїх громадян в Україні об’єднатися на тлі погіршення ситуації.
На той час People’s Daily, як і більшість ЗМІ Китаю, об’єдналася з Росією та її участю у війні в Україні.
Минуло більше ніж рік, а висвітлення війни в китайських ЗМІ, як і раніше, багато в чому повторює наратив Москви та часом являє собою просто копіювання російської військової пропаганди.
«Я перестала намагатися зрозуміти, що відбувається», — Al Jazeera 24-річна Ю-Лін Сон із Сяменя.
За словами Сон, китайські ЗМІ повідомляють одну версію, а західні ЗМІ та їхні західні друзі — зовсім іншу. Це призводить до розгубленості, додала вона.
Сінь-І Лінь із Шанхая ще не полишила спроб зрозуміти ситуацію в Україні. Але вона дійшла висновку, що, коли мова заходить про війну, Китай існує в інформаційній бульбашці.
«Я думаю, що більшість китайців не помічають цього, тому що вони або не звертають уваги на війну, або отримують новини про неї тільки з китайських ЗМІ», — сказала вона.
«Але якщо ви зможете зазирнути за межі фаєрволу [термін, який використовується для опису китайської цензури Інтернету], ви побачите, що в міжнародних та західних ЗМІ про війну говорять зовсім по-іншому й висвітлюють її зовсім по-іншому», — сказала вона.
На самому початку вторгнення китайська державна мовна компанія CCTV поширила твердження про те, що Сполучені Штати фінансували розробку біологічної зброї в українських лабораторіях. Також повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський втік із Києва після першої хвилі російських атак.
Потім китайські ЗМІ слухняно передали російські твердження про те, що повідомлення про тортури й вбивства українських цивільних осіб у місті Буча під Києвом були «фальшивими новинами».
Весь цей час вторгнення називалося й продовжує називатися «спеціальною військовою операцією», як і в російських ЗМІ.
Попри неодноразові заяви китайських лідерів про те, що Китай є нейтральною стороною у війні Росії проти України, державні ЗМІ країни далекі від неупередженого спостерігача за конфліктом.
Брайан Тан з Гуанчжоу в основному отримує інформацію про війну через закордонні ЗМІ.
За словами 33-річного Тана, це означає, що він не може обговорювати війну з більшістю людей, тому що вони здебільшого отримують інформацію з китайського телебачення та китайських інтернет-новин.
«Це означає, що у вас не тільки різні думки, а й різні реалії», — сказав Тан.
За його словами, також немає сенсу ділитися своїми думками про війну в китайських соціальних мережах.
«Ваші повідомлення можуть бути видалені цензорами, а ваш акаунт може бути заблокований або ще гірше».
На початку війни кілька громадських діячів і викладачів китайських університетів поділилися критичним ставленням до вторгнення Росії, але їхні дописи швидко зазнали цензури, а їхні акаунти в соціальних мережах були видалені.
