П’ять тисячоліть формувалась культура Піднебесної. Кожен імператор, з волі богів, привносив до неї високі моральні цінності: в епоху Троєцарства встановилось поняття «І» ─ відданість та відповідальність, праведність та справедливість; Жовтий імператор — Хуанді — наставляв своїх підданих жити за небесними принципами.
Незліченні перекази, притчі, прислів’я китайського народу складають скарбницю світової духовності, до якої знову і знову звертаємося за порадами, за мудрим словом.
Китай — бездонне джерело мудрості. Фото: Feng Li/Getty Images
«Хто осяг Неба волю ─ не знає смутку»
Китайці вірили в єдинство Неба, Людей і Землі. Конфуцій звертав увагу на «повагу до Небес, які визначають долю людини». Цзя І, поет і мислитель, в оді «Птах смерті» писав: «Хто осяг Неба волю ─ не знає смутку». Філософ Мен-цзи, учень Конфуція, виділяв взаємозв’язок: «Прихильність Неба, добробут Землі та взаємоповага між людьми». За давньою китайською традицією, наречені перед весіллям мали отримати визнання Неба і Землі. Повага до Небес звучить і в китайських прислів’ях:
• Людина — найцінніше, що є між небом та землею.
• Небо турбується про достойних людей.
• Над небом ще є небо.
Китайські прислів’я про повагу до старших
Здавна в Піднебесній пошанування старших у родині дотримувалися з особливою суворістю. У книзі «Саньцзицзін» або «Троєслів’я», написаній за часів династії Південна Сун, говориться: «Спочатку має бути повага до старших, а вже потім ─ ерудованість».
Особливо шанувалася старість. Людей у літах уважали хранителями мудрості. Тому поняття старий і шанований виражаються у китайців одним словом ─ лао. Чень Цзижу (1558─1594), китайський мислитель, прорікав: «Юнаки, що не поважають старших, часто помирають передчасно. Коли так рано вони не цінять старість ─ навіщо ж Небу давати їм довге життя?»
• Слова старих людей дорогі, як коштовності.
• Не смійся над дідом: сам ним станеш.
Повага до вчителів та строгість у навчанні
Три основні релігії Китаю ─ буддизм, даосизм, конфуціанство ─ на перше місце ставлять повагу до вчителя та вчення. Учитель Міларепи Марпа давав найтяжчі випробування своєму учневі, перш ніж відкрити тому істинне вчення.
Численні вчителі, мудреці та правителі Китаю плекали істину своїми життями, лишаючи нащадкам найкращі приклади для наслідування.
Незліченні китайські прислів’я виражають повагу до вчителів та строгість у навчанні:
• Якщо навіть день людина була твоїм учителем, шануй її як власного батька до кінця віку.
• У навчанні не важливо ─ молодий чи старий; осягнеш ─ і станеш майстром.
• Вивчився, а скромності не знаєш ─ значить майстерність не висока.
• Життю людини є межа, ученню ж ─ ні.
Китайські прислів’я про Де (доброчесність)
Найперше, на що звертали увагу під час вдосконалення, це Де (доброчесність)*. Старі люди в Піднебесній говорили про збереження Де та накопичення предками Де.
*Де включає в себе доброчесність, доброчинність, терпеливість.
Ян Сюн, давньокитайський філософ-конфуціанець (53 р. до н. е. — бл. 18 р. н. е.), у трактаті «Фа Янь» зазначив: «Благородний муж тільки почне мову — то відразу виходить твір, тільки ворухнеться — одразу робить добрий вчинок».
Китайська мудрість так висловлюється про доброчесність:
• Кулачне мистецтво тримається на доброчесності (приказка майстрів ушу).
• Вино викликає рум’яність, а золото може похитнути доброчесність.
• Доброчесність і справедливість ─ дорожчі за золото.
Китайські прислів’я про самовдосконалення
Людей всього світу не полишали думки про безсмертя. В Китаї вірили, що, самовдосконалюючись, людина може досягти вічного життя. До того ж існують численні приклади ─ 8 безсмертних Ба-сянь*, острови безсмертних*, численні перекази і легенди, коли людина, досягнувши просвітління, піднімалася на небо на хмаринці, на журавлі* чи феніксі.
*Вісім безсмертних (Ба-сянь) ─ святі з даоської міфології; були реальними історичними постатями.
*«П’ять островів безсмертних» розташовані у східній частині затоки Бохай, біля бездонної прірви Гуйсюй, в яку стікають усі земні і небесні води. Острови приховані від людських очей і здалеку нагадують гігантські хмари (зі старокитайського тексту «Ле-цзи», III ст. до н.е. ─ III ст. н.е.).
*Чжун Лі Цюань і Лань Цайхе (двоє із «восьми безсмертних») піднялися у країну безсмертя на небесному журавлі.
І досі духовні школи, школи бойових мистецтв велику увагу приділяють самовдосконаленню та старанності. Один з афоризмів майстрів ушу звучить так: «Учитель вводить у ворота школи, успіх же в навчанні залежить від самого учня».
У своєму трактаті «Фа Янь» китайський філософ Ян Сюн зауважив: «У людській природі добре і зле перемішано. Якщо вдосконалювати те, що в ній є доброго, то вийде добра людина; якщо вдосконалювати те, що в ній є злого, то вийде зла людина».
Зі скарбниці китайських прислів’їв:
• Відкинеш одну ваду ─ набудеш десять чеснот.
• Якщо ти не визнаєш своєї помилки ─ значить робиш другу.
• Навіть найістинніше вчення, без належної наполегливості і старанності, може бути шкідливішим за хибне.
• Ранок визначає день, весна визначає рік, старанність визначає життя.
• Витік чистий ─ у гирлі вода чиста.
Життю людини є межа, ученню ж ─ ні (китайське прислів’я)
Багатюща культурна спадщина китайського народу заснована на високих моральних принципах ─ як чаша мудрості. Своєрідна філософія, унікальні приклади історії, ортодоксальні традиції формують широкий кругозір, якому дійсно не має меж. Вчення доктринальних шкіл прокладають дорогу до розкриття всіх загадок та осягнення істинного Дао, а незліченні перекази про над здібності, надможливості та чудотворства людей, які самовдосконалюються, спонукають до пошуків істинного шляху.
