Влада міста Урумчі Сіньцзян-Уйгурського автономного району (СУАР) допитала 70 дітей католицької недільної школи і затримала сімох викладачів, а саму школу закрила.
#img_left#Як повідомляє християнська правозахисна організація China Aid Association, вранці 2 липня в приміщення школи, де в цей час проводилися уроки з дітьми, увірвалися співробітники місцевого відділку міліції та управління державної безпеки району Шачу.
Всіх 70 дітей і семеро викладачів відвезли в будівлю іншого навчального закладу і допитали там. Після цього дітей відпустили, а викладачів відвезли у відділок міліції Цісішань міста Урумчі, де вони перебувають досі.
Влада закрила не тільки саму недільну школу, але й місце зборів домашньої церкви, яка цю школу підтримувала, повідомив у радіо «Голос Америки» керівник China Aid Association пастор Фу Січу.
«Це черговий великий інцидент переслідування владою домашніх церков у Сіньцзяні, що стався в липні. На початку місяця в районі Шатянь співробітники управління державної безпеки провели обшук удома у пастора Чжун Шугуана. У нього забрали проектор і книги, які досі не повернули», — розповідає Фу.
Пастор Фу також пояснив, що навчання дітей під час канікул слову божому не порушує жодних законів Китаю. За його словами, в конституції КНР, а також у всіх офіційних документах, що регламентують релігійну діяльність, йдеться, що влада не повинна втручатися в збори людей удома для молитов і вивчення релігійних книг. Крім того, на такі збори не треба отримувати дозволи відповідних органів і реєструвати їх, каже він.
«Ці діти під час канікул вивчають Біблію, це ніяк не порушує громадський порядок. Не треба їх арештовувати, а також викликати на допити і затримувати їхніх батьків. Адже це явно йде врозріз [із законами] і дуже схоже на серйозне переслідування релігії», — впевнений пастор.
Се Сюаньцзюнь, фахівець із китайської культури, що проживає в США вважає, що домашні християнські церкви в регіоні Сіньцзян зазнають подвійного тиску.
«По-перше, комуністична партія, яка сповідує атеїзм відторгає і пригнічує будь-які релігії. А по друге, мусульмани (яких у Сіньцзяні більшість — прим. ред.), вороже ставляться до християн. У багатьох країнах Центральної і Південно-західної Азії ситуація така ж, як і в СУАР. Хоч навіть ними і не керує комуністична партія, але вони перебувають під владою ісламу, тому християнство у них пригнічується ще навіть сильніше, ніж у Сіньцзяні. Ці два чинники роблять становище домашніх християнських церков у Сіньцзяні ще більш тяжким, ніж в інших районах Китаю», — пояснює Се.
Домашні церкви в Китаї, які також називають підпільними церквами, переважно католицькі і протестантські, не хочуть вступати в Патріотичну асоціацію католиків Китаю, яка вимагає визнання верховенства влади компартії, а не Бога. Тому правлячий режим називає їх «незаконними зборами» або ж «єретичними сектами» і пригнічує їхню діяльність.
