Іноземці, які вирушають до Китаю для пересадки життєво важливих органів, можуть не знати, що вони живлять «жахливу комерцію», пов’язану з широкомасштабним вбивством невинних в’язнів совісті.
Так стверджує колишній член парламенту Канади Девід Кілгур, співавтор книги «Криваві жнива: Вилучення органів у практикувальників Фалуньгун у Китаї» (Bloody Harvest: Organ Harvesting of Falun Gong Practitioners in China), який виступив на вебінарі, організованому 28 липня Антикомуністичною групою дій (Anticommunism Action Team, ACAT).
У гіпотетичному прикладі, який навів Кілгур, тяжкохворий пацієнт з Нью-Йорку може звернутися до посередника з продажу органів, щоб замовити трансплантацію, а потім його перевезуть у Шанхай. Хтось бере у нього кров і протягом короткого часу знаходиться донор з відповідною групою крові, і пацієнту повідомляють, що незабаром він отримає новий життєво важливий орган від «добровільного донора».
Без відома пацієнта, є ймовірність, що цей орган надійшов від в’язня совісті, який піддавався нелюдському поводженню з боку китайського комуністичного режиму.
«Серед близько 200 країн, сьогодні є тільки одна, Китайська Народна Республіка, де видаляння органів перебуває у підпорядкуванні уряду держави» — сказав Кілгур. «Система управляється урядом в інтересах уряду і людей, які здійснюють операції».
Переслідування Китаєм в’язнів сумління є рушійною силою проведення операцій в промислових масштабах із залученням сотень лікарень для постачання примусово вилучених органів на ринок трансплантації. На переконання Кілгура ця «жахлива комерція» повинна бути припинена і уряд США та й всі інші відповідальні уряди повинні вжити заходів.
«Якби інші демократії виявили більше відданості нашим основним цінностям, ця ганебна торгівля … припинилася б, я думаю, швидше» — сказав Кілгур.
Він вніс кілька пропозицій, включно із застосуванням санкцій за прикладом Акту Магнітського проти чиновників Комуністичної партії Китаю (КПК), відповідальних за вилучення органів.
«Будь-яка угода з Китаєм з будь-якого питання повинна містити наполегливу вимогу щодо негайного припинення варварської практики у поєднанні з механізмом, за допомогою якого це може бути перевірено» — сказав Кілгур.
Протягом десятиліть китайський режим отримував органи від страчених в’язнів, перш ніж оголосив, що така практика припиниться у січні 2015 року. Зараз Пекін стверджує, що він спирається на систему добровільних пожертвувань для трансплантації органів країни.
Однак, громадський трибунал, що базується в , у доповіді 2019 року спростував таку заяву КПК. Трибунал дійшов до висновку, що санкціонована державою практика примусового видаляння органів мала місце у «значних масштабах» в Китаї, причому практикувальники Фалуньгун є головним джерелом органів.
Послідовники Фалуньгун, практики самовдосконалення, яка являє собою моральне вчення і медитативні вправи, є об’єктами переслідувань китайського режиму з 1999 року. Відтоді мільйони послідовників Фалуньгун утримуються у в’язницях, трудових таборах, психіатричних лікарнях та інших місцях тримання під вартою у Китаї.
Дженніфер Дзен — послідовниця Фалуньгун, ведуча каналу на YouTube та автор The Epoch Times — також виступила на вебсемінарі. Вона описала, як вона майже стала жертвою видаляння органів у Китаї, коли вона перебувала в трудовому таборі на початку 2000-х років через свої переконання.
Дзен згадала, як вона та інші послідовники Фалуньгун були піддані багаторазовим медичним оглядам, включаючи рентгенівські знімки та аналізи крові. Вона сказала, що їй ніколи не повідомляли про результати тестів, і водночас вона ставила собі питання про всі ті кошти та зусилля, витрачені на огляди.
Тільки після 2006 року, коли вперше з’явилися твердження про примусове видаляння в ув’язнених послідовників Фалуньгун, вона зрозуміла, що медичні огляди були проведені для створення бази даних живих органів і що вона «дивом уникла» того, щоб стати жертвою видаляння органів.
Дзен припустила, що її органи не були видалені у зв’язку з тим, що вона повідомила лікарям під час ув’язнення, що у неї був гепатит C, що могло зробити її непридатною для донорства органів. Вона втекла з Китаю до Австралії у 2001 році та зараз живе в США.
Засновник ACAT Кріс Райт сказав на вебінарі, що люди можуть вживати заходів, щоб «переконатися, що Сполучені Штати налаштовані войовничо і не замішані в цій огидній практиці примусового видаляння органів».
Одним з таких заходів є підписання петиції , яка закликає Конгрес оперативно прийняти законодавство, спрямоване на боротьбу з примусовим видалянням органів і торгівлею людьми. Два законопроєкти з таким наміром було внесено на розгляд у березні.
У разі прийняття цих законів, уряд США буде наділений повноваженнями відмовити у видачі або анулювати паспорти особам, залученим в незаконному отриманню органів. Вони також заборонять США експортувати хірургічні засоби для трансплантації органів іноземним організаціям, пов’язаним з цими злочинами.
За словами Райта, вони шукають більше співавторів в Палаті представників і в Сенаті для ухвалення цих законів.
Законопроєкт Сенату (S.602) був представлений Томом Котоном і Крісом Кунсом, а законопроєкт Палати представників (HR1592) був представлений Крісом Смітом і в цей час його співавторами виступають 17 республіканців і двоє демократів.
Джерело:
