Хоча цього року у Китаю були проблеми з поставками, є кілька глобальних факторів, які, схоже, пояснюють, чому китайський режим почав запасатись сировиною.
Наприклад, російське вторгнення зробило ситуацію нестабільною у політичному та географічному сенсі. Є й інші фактори, такі як підвищення плати за морські перевезення, санкції пов’язані з геноцидом уйгурів, та торговельні проблеми у Чорному морі.
Російсько-українська війна
У лютому минулого року російські та китайські банкіри були здивовані Європою та Америкою. Російські резерви у розмірі близько 630 мільярдів доларів США були заморожені та не могли бути використані. Більшість цієї суми, мабуть, було б використано для захисту вартості російської валюти, рубля. Оскільки цього не сталося, вартість рубля фактично впала на 30 відсотків стосовно долара того ж місяця.
Пекін помітив ці події. Знаючи, що їхні власні валютні резерви можуть впасти в ціні, режим позбавився значної частини американських доларів, які вони тримали, купуючи активи по всьому світу, включаючи нафту, газ, залізну руду, пшеницю, кукурудзу, ячмінь та золото. Ціна, схоже, не є проблемою для державних підприємств. Через санкції вони заплатили росіянам за калій (інгредієнт для добрив), на 139 відсотків більше.
Однак війна між Україною та Росією в деяких випадках поставив Китай у більш вигідне становище. Оскільки до Росії ставляться як до ізгоя, у Пекіна тепер є важелі впливу, коли йдеться про укладання товарних контрактів із нею. Режим використовує свою валюту, юань, для укладання цих угод. Міжнародні санкції, введені через війну, ускладнюють для Росії можливість укладати угоди з використанням євро та долара, і китайські банкіри з радістю йдуть назустріч, використовуючи юань для обміну. Оскільки в Росії мало інших місць для продажу своєї енергії Китай може отримати перевагу як основний покупець.
У минулому Китай купував близько 1% свого вугілля в Росії, що становить близько 30 мільйонів тонн. Але санкції, викликані війною, змусять Росію шукати інші ринки для приблизно 76 мільйонів тонн вугілля, яке експортувалося б до Європи. Вони дивляться на Азію загалом і на Китай зокрема, хоча Китай може купити лише стільки, скільки зможе, побоюючись, що на нього також буде накладено вторинні санкції.
Китай накопичує зерно та іншу сировину
Крім того, світові ціни на соєві боби та зерно зросли, коли Китай почав їх скуповувати, роблячи ці товари все більш недоступними для бідних верств населення.
Маючи 18 відсотків світового населення, Китай нині нагромадив більше половини світових запасів зерна. За даними Національного продовольчого та стратегічного резерву Китаю, запасів пшениці у країні вистачить на півтора року. Враховуючи це, а також той факт, що експорт зерна з Росії та України повністю припинився, не дивно, що ціни зростають. Щобільше, за даними Nikkei, кілька інших країн зазнали голоду та труднощів через це.
Китай скуповує компанії та накопичує золото
Китайський режим скуповує не лише зерно. Вони купують і цілі компанії. 2019 року режим придбав молочний завод у Новій Зеландії, а 2021 року — м’ясопереробне підприємство в Європі.
Крім того, Китай також запасається золотом. Країна не тільки видобуває золото самостійно, а й купує його на міжнародному ринку. Офіційно стверджується, що у Пекіні зберігається близько двох тисяч тонн золота. Деякі аналітики також вважають, що країна має запаси від 10 000 до 30 000 тонн. Враховуючи багаті запаси золота, Китай у майбутньому може навіть підкріпити юань золотом і спробувати витіснити долар як світову резервну валюту.
===
Новини по темі:
