Apple та інші великі компанії мусять замінити канцерогенні хімікати, які отруюють робітників на підприємствах у Китаї, на більш безпечні.
Жінка біля Гонконзької фондової біржі під час акції протесту 15 жовтня 2011 р. тримає транспарант, вимагаючи кращих умов для фабричних робітників, що виготовляють продукцію Apple. Фото: Ед Джонс/AFP/Getty Images
Мін Куньпен влаштувався на роботу в ASM Pacific Technology — компанію, що поставляє чіпи для Apple, — у віці 19 років. Щодня він був зобов’язаний обробляти продукцію бензолом, який є канцерогеном. У 22 роки молодий робітник захворів, оскільки виконував цю роботу без належних інструкцій і засобів захисту. У підсумку лікарі поставили йому діагноз лейкемія як профзахворювання.
Після річної суперечки компанія ASM Pacific Technology погодилася виплатити Міну компенсацію за йогу хворобу, але виплаченої суми виявилося недостатньо для оплати за догляд, якого він потребував. 28 грудня 2013 р. цей молодий чоловік стрибнув із даху лікарні, де проходив лікування. Це ще один випадок із низки самогубств китайських робітників, зайнятих у сфері електроніки, що отримали гучний розголос.
Історія Міна — лише один епізод із багатьох, розказаних кінематографістками Хезер Вайт і Лінн Чжан у їхньому новому короткометражному документальному фільмі «Хто за все розплатиться? Людська ціна електроніки» (Who Pays the Price? The Human Cost of Electronics).
У своєму фільмі Вайт і Чжан розслідують застосування небезпечних токсичних хімічних речовин на китайських фабриках. Вони зосередили увагу на наслідках від впливу цих хімікатів на мільйони працівників, що контактують із ними під час виробництва iPhone’ів, iPad’ів та іншої електроніки, на яку покладаються світові споживачі.
Враховуючи те, що три чверті всього населення планети зараз має доступ до мобільного телефону, масштаб цієї проблеми величезний. Приблизно половина із цих пристроїв виробляється у Китаї, де дозволено застосування канцерогенного бензолу (який заборонений як технічний розчинник у багатьох країнах), і де роботодавці часто не надають працівникам належних засобів захисту. Заводи, що виробляють електроніку, використовують токсини, такі як толуол, і нейротоксини, такі як н-гексан, які впливають на репродуктивну систему.
«Я вже пройшов 28 сеансів хіміотерапії, — розповідає І Йєтін, китайський робітник заводу, що отруївся бензолом, ділячись тим, що з ним сталося, у фільмі «Хто за все розплатиться?» — «У мене дуже болять кістки. Відчуття таке, ніби тисячі мурах кусають мої нутрощі».
Оскільки попит на дешеву електроніку зростає, то безперечно, що «за все розплатяться» працівники. Згідно зі статистикою китайського уряду, кожні п’ять годин один працівник зазнає отруєння токсичними хімічними речовинами. Більшість із них — бензолом.
На щастя, існують альтернативи.
Міжнародний секретаріат із хімічних речовин, некомерційна організація, заснована у Швеції, пропонує компаніям замінити отруйні хімікати на більш безпечні за допомогою її списку «Заміни це зараз» (Substitute It Now). У списку перераховані 626 шкідливих для здоров’я людини хімічних речовин та запропоновані альтернативи, такі як циклогексан і гептан, які є більш безпечними розчинниками, схожими із бензолом.
Експерти з токсикології, знайомі з китайськими заводськими порядками, підрахували, що компанії, які випускають смартфони, могли б замінити бензол безпечнішими розчинниками, і це обійшлося би їм у близько $1 на один телефон. Враховуючи прибутки, які отримують великі виробники електроніки (Apple, наприклад, у 2013 році заробив прибутку на суму $37 млрд), вони цілком можуть дозволити собі прийняти такі заходи із захисту життя робітників.
«Ми хочемо, аби бренди взяли на себе відповідальність за умови праці на заводах своїх постачальників, — каже Пауліне Оверем, координатор мережі GoodElectronics, міжнародної некомерційної організації, що працює над упорядкуванням ланцюга поставок електроніки. — Заборона бензолу є частиною цього».
Влітку 2013 року компанія Apple представила нову рекламну кампанію під назвою «Наш підпис» (Our Signature).
Під час показу кадрів із радісними споживачами, які користуються придбаною ними продукцією компанії Apple, які слухають музику, роблять фотознімки, навчаються у школі і спілкуються відео-чатом із друзями, диктор із приємним голосом каже: «Ось що має значення: враження від продукту. Як людина завдяки йому себе почуває? Чи змінить він її життя на краще?»
Співробітники Apple мають запитати робітників, таких як І Йєтін, як вони почуваються від роботи з бензолом, і компанія мала б запитати Мін Куньпена, чи змінила продукція Apple його життя на краще.
Компанії, що випускають електроніку, мусять нести відповідальність за підприємства своїх постачальників незалежно від того, у якому куточку світу вони вирішили виготовляти свою продукцію. Вони мусять припинити використання бензолу та інших хімічних речовин, що шкодять здоров’ю людини, починаючи від сьогодні.
Ендрю Корфхейдж — онлайн-редактор Green America. Спочатку опубліковано на OtherWords.
http://otherwords.org/toxic-tech-apple-workers-get-cancer/
Читайте також:
Екологія Китаю: річкова вода місцями стає чорноюЕкологія Китаю
Повітря Китаю впливає на погоду у світі
