У Пекіна є ряд варіантів, щоб компенсувати вплив західних санкцій на Москву, але жоден з них не є достатньо великим, щоб врятувати Росію, і всі вони знизять шанси Китаю досягти своєї мети зростання в 5,5 відсотка, що вже є найнижчим за останні десятиліття.
Незадовго до вторгнення в Україну, Пекін і Москва підписали угоду, що підтверджує свою дружбу і розширює закупівлі Китаєм газу в Росії приблизно на 117,5 мільярдів доларів, а також зобов’язується збільшити торгівлю щонайменше на 100 мільярдів доларів протягом наступних кількох років. Тоді ніхто не міг передбачити масштабність майбутніх санкцій. Також ніхто не міг передбачити ту щільну антиросійську коаліцію, яка утвориться, коли Сполучені Штати, Велика Британія, Європейський Союз, НАТО, Японія та інші союзники об’єднаються, щоб запровадити санкції проти Росії.
На додаток до бойкотів банків і компаній, що займаються кредитними картками, вантажовідправники, такі як Maersk, відмовляються перевозити вантажі до та з Росії. Експорт та імпорт знаходяться під загрозою, що становить приблизно половину економіки. Від початку санкцій російський рубль втратив приблизно 30 відсотків своєї вартості.
Загалом, російська економіка руйнується, а це означає, що будь-який обхідний шлях або будь-яка стратегія пом’якшення, яку пропонує Пекін, повинні бути достатньо великими, щоб нести вагу всієї економіки. І це відбувається, коли власна економіка Китаю спостерігає за найповільнішим зростанням ВВП за останні роки.
Обіцянки Комуністичної партії Китаю (КПК) збільшити закупівлю газу та торгівлю не є готівкою, яку Китай зараз передає Росії. Натомість це означає прогнозоване зростання торгівлі протягом кількох років. І навіть зі збільшенням торгівлі російський експорт газу до Китаю не зможе замінити обсяги, втрачені через десертифікацію газопроводу «Північний потік-2» до Європи, приблизно на 55 мільярдів кубометрів щороку.
КПК також обіцяє купувати більше російського зерна, але скільки, поки невідомо. Знову ж таки, це може не допомогти Росії в найближчому майбутньому, оскільки російський регіон вирощування пшениці не налаштований для експорту до Китаю. Треба було б створити логістичні системи, а це коштуватиме часу та грошей. І щоб Китай міг купувати будь-що в Росії, чи то нафту, чи пшеницю, потрібно буде розв’язувати питання, як надсилати та обробляти платежі, оскільки Росії фактично заборонено використовувати долари США та американські платіжні системи.
КПК може запропонувати свою транскордонну міжбанківську платіжну систему (CIPS) як альтернативу західному SWIFT для міжбанківських переказів. Але CIPS все ще знаходиться в зародковому стані й не має широкого поширення.
Інше питання — валюта. Лише менше ніж 3 відсотків світових торгових розрахунків здійснюється в юанях, і майже нічого не здійснюється в рублях. Зараз Росія володіє суверенними облігаціями Китаю на суму близько 140 мільярдів доларів. Китай міг би дозволити Росії зробити це раніше, заплатити в юанях, а потім використовувати юань як засіб обміну з Росією. Це значно зменшить російські валютні резерви, що ще більше послабить рубль. Це також передбачає, що Москва хоче торгувати в юанях. Крім того, дострокове погашення боргів було б дорогим для КПК, у той час, коли Китай також не має грошей. І все одно цього було б недостатньо, щоб відшкодувати всю шкоду, завдану санкціями.
Хоча жоден з можливих обхідних шляхів Китаю не буде достатньо значущим, щоб врятувати Росію, проте будь-якого з них достатньо, щоб зруйнувати відносини Китаю із Заходом. Адміністрація Байдена пригрозила санкціями тим, хто порушує санкції або продовжує підтримувати Росію. І Китай веде набагато більше торгівлі зі Сполученими Штатами та ЄС, ніж з Росією.
Крім того, торгівля Китаю з країнами поза межами США в основному здійснюється в доларах за допомогою платіжних систем США. Якщо санкції відріжуть Китай від цих платіжних систем, як це роблять з Росією, КПК може мати подібну долю.
Visa і Mastercard призупинили обслуговування в Росії. КПК запропонувала картки UnionPay як альтернативу. Окрім часу та грошей, які знадобляться на створення інфраструктури для роботи китайських карток із російськими банками, послуги не можуть бути в доларах США через побоювання порушити санкції США.
Це повертається до питання валюти. Рубль майже нічого не коштує, і Москва може не хотіти, щоб юань використовувався для внутрішніх закупівель у Росії. І навіть якщо це питання вирішено, і карти запрацюють, це не розв’яже проблеми Росії з неможливістю купувати й продавати на світових ринках.
Оскільки рубль падає, обхідні шляхи стають дедалі складнішими, оскільки Росія буде купувати дорогі юані за дешеві рублі. Єдине, що Росія може зробити, щоб уповільнити девальвацію рубля, — це використовувати долари США для скупки рублів на міжнародних валютних ринках. І в цьому Китаю не легко допомогти. Це також знищить російські доларові резерви.
Прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян висловив скептицизм щодо досягнення Китаєм цільового зростання на рівні 5,5%. Він назвав пандемію та війну в Україні двома перешкодами, які стоять на шляху Пекіна.
ING, Morgan Stanley та інші міжнародні фінансові установи вже передбачили, що Китай не досягне мети зростання навіть до вторгнення в Україну. Економіка Китаю страждала від перерозподілу багатства та спільного процвітання, які душили багатих осіб і компанії, а також його політики «нульового COVID-19», придушення споживчого попиту, високого боргу, слабкого сектора нерухомості, різкого зростання цін на нафту та безліч інших проблем.
Підтримка всієї російської економіки та ризик можливих санкцій можуть легко стати переломним моментом для ВВП Китаю.
Погляди, висловлені в цій статті, є думкою автора і не обов’язково показують погляди The Epoch Times.
Антоніо Грасеффо, доктор філософії, провів більше ніж 20 років в Азії. Він закінчив Шанхайський університет спорту й отримав ступінь МВА в Китаї в Шанхайському університеті Цзяотун. Грасеффо працює професором економіки та економічним аналітиком Китаю, пише для різних міжнародних ЗМІ.
За матеріалами The Epoch Times USA
