На початку 2010-х років Китай почав будівництво штучних островів у районі архіпелагу Спратлі. У той час керівництво Комуністичної партії Китаю (КПК) обіцяло не мілітаризувати острови.
Це виявилося брехнею, і згодом на кількох островах були побудовані злітно-посадкові смуги й гавані, здатні приймати військові літаки та кораблі. Крім того, на цих островах були встановлені радіолокаційні станції, зенітні гармати, протикорабельні крилаті ракети та ракети класу “земля-повітря” великої дальності.
Архіпелаг Спратлі — це ланцюг коралових рифів у східній частині Південнокитайського моря, які ледь виступають над поверхнею океану. Проте вони прилягають до важливих морських комунікаційних шляхів і потенційно прибуткових морських природних ресурсів, таких як рибальські угіддя й родовища нафти й газу.
Протягом десятиліть КПК відстоювала зовнішню політику “невтручання”, виступаючи проти ідеї створення військових баз за кордоном. Цю позицію використовували здебільшого для критики таких країн, як США, які мають сотні баз і об’єктів по всьому світу.
Тепер із документів, які просочилися й були розміщені у Discord, ми знаємо, що Китай планує побудувати мережу баз і логістичних об’єктів, що простягаються від Південнокитайського моря через Індійський океан до Східної Атлантики. Усе це є частиною проєкту під назвою “Проєкт 141”, метою якого є створення щонайменше п’яти закордонних баз і десяти центрів логістичної підтримки до 2030 року.
Згідно з планом, Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) хоче створити глобальну мережу військових форпостів в Екваторіальній Гвінеї, Джібуті, ОАЕ, Камбоджі та Мозамбіку. Згідно з витоками на Discord, два форпости наразі перебувають на стадії будівництва, один уже функціонує, і ще два очікують затвердження.
Перша з цих чинних баз розташована в Джібуті, невеликій країні на Африканському Розі, розташованій біля південного входу в Червоне море. Джибуті займає стратегічне положення поруч з одними з найбільш завантажених морських шляхів у світі, контролюючи доступ до Червоного моря та Індійського океану. Країна також служить центром дозаправлення й перевалки і є головним морським портом для імпорту та експорту в сусідню Ефіопію.
Китай почав будувати там свої військові об’єкти 2016 року, за що платить уряду Джибуті 20 мільйонів доларів на рік. База, яку НВАК називає “об’єктом матеріально-технічної підтримки”, містить у собі причал завдовжки 340 метрів (досить великий для китайських авіаносців) і вміщує від 1000 до 2000 військовослужбовців.
Китай зміцнює свою присутність у Джибуті. Найближчим часом буде завершено будівництво будівлі антени для збору даних SATCOM і SIGINT над Африкою, Європою і Близьким Сходом. У січні Китай і Джибуті підписали угоду про створення першого в Африці космодрому.
Китай також таємно будує “незалежний об’єкт” на військово-морській базі Реам у Камбоджі, існування якого було виявлено завдяки супутниковому спостереженню. Будівництво охоплює два нові причали та кілька нових будівель. Ця частина військово-морської бази перебуватиме під прямим контролем Китаю.
Китай шукає нові можливості для входу в інші країни Африки, включно з Екваторіальною Гвінеєю і Габоном, Мавританією, Нігерією, Мозамбіком і Танзанією. Згідно з даними, що просочилися через Discord, розвідувальні служби США дедалі більше стурбовані наміром Китаю створити військово-морську базу в Баті, Екваторіальна Гвінея, на західному узбережжі Африки. У Баті вже є глибоководний порт, побудований китайською компанією. Якщо це так, то ВМС НВАК можуть отримати свою першу постійну військову присутність в Атлантичному океані, що надасть китайським військовим кораблям прямий доступ до східного узбережжя США.
За повідомленнями, представники КПК також відвідали Екваторіальну Гвінею і Габон, щоб обговорити будівництво спільного навчального центру. Також повідомляється, що Китай намагається укласти угоду про “статус сил” з Мозамбіком, щоб побудувати там військову базу. Водночас Пекін зміцнює свої відносини з Нігерією за допомогою продажу різних озброєнь, включно з безпілотниками та винищувачами JF-17.
Китай особливо активно шукає нові можливості закріпитися на узбережжі Індійського океану. КПК побудувала глибоководні порти в Пакистані (Гвадар і Карачі), Шрі-Ланці (Коломбо і Гамбантота) і Бірмі/М’янмі (Сіттве).
Більш тривожним є те, що Китай тісно співпрацює з Об’єднаними Арабськими Еміратами — ключовим партнером США з безпеки в Перській затоці — для створення бази НВАК і логістичних складів у промисловій зоні Халіфа в Абу-Дабі. Пекін інвестував близько 1 мільярда доларів у розвиток порту.
Згідно з недавнім звітом уряду США, Китай уже використовує порт Халіфа як базу для своїх військово-морських операцій. Крім того, НВАК побудувала в порту військовий комплекс, що включає казарми, офіси й складські приміщення, оточені парканом.
За матеріалами
Відео по темі:
