Західні експерти, яких цитує , вважають, що у разі прямого конфлікту Тайвань міг би у кращому разі уповільнити китайський наступ, запобігти висадці морського десанту пекінським режимом та провести партизанські удари в очікуванні іноземної допомоги. І ця допомога може прийти із США.
Пекін — паперовий тигр у військовому відношенні. Китаю ще доведеться пройти довгий шлях, перш ніж він зможе зрівнятися з військової могутності зі Сполученими Штатами та їх союзниками. Пекін, наприклад, має авіаносці лише з 2012 року і все ще навчається їхнього оптимального використання. Ще одне важливе міркування полягає в тому, що остання участь Китаю у військовому конфлікті походить від 1950-х років у Кореї, згідно з британським виданням, цитованим ziare.com.
Вторгнення на острів також набагато складніше, ніж перетин кордону танками та військами, як це зробила Росія в Україні. Китай, як і раніше, дуже далекий від того, щоб провести десантну операцію такого типу.
«Тайвань має високо мотивованих військових і технологічно просунуту зброю, надану Вашингтоном і значною мірою здатною протистояти китайським літакам», — пояснив глава комітету з міжнародних відносин Сенату США Боб Менендес.
Щоб упоратися з загрозою гігантського сусіда, «Тайвань прийняв метод захисту, відомий як стратегія дикобраза, мета якої зробити вторгнення дуже важким і дорогим для ворога».
Тайвань створив великі запаси зенітної, протитанкової та протикорабельної зброї та боєприпасів. До них відносяться безпілотні літальні апарати та дешеві мобільні крилаті ракети для берегової оборони. Вони здатні знищити дорогі кораблі та військово-морське обладнання Китаю.
Швидкісні ударні кораблі та мініатюрні ракетні штурмові катери — інші відносно дешеві, але високоефективні засоби. Їх можна розосередити серед рибальських човнів у тайванських гаванях. Морські міни та швидкохідні мінні кораблі також можуть ускладнити десантні операції будь-якого флоту вторгнення.
Щоб швидко захопити острів, китайським військовим потрібно буде переправити багато солдатів і велику кількість припасів — бронетехніки, зброї, боєприпасів, продовольства, медикаментів та палива через протоку. Це можливо лише на морі, оскільки повітряний транспорт та літаки мають обмеження, вважають військові аналітики.
За часи правління адміністрації Трампа США схвалили п’ять окремих продажів Тайваню складного військового обладнання на загальну суму близько 5 млрд доларів: 11 ракетних пускових установок виробництва Lockheed Martin Corp.; високомобільні артилерійські ракетні системи (HIMARS), кошторисна вартість яких становить 436,1 млн доларів США, 135 ракет AGM-84H Standoff Land Attack Missile Expounded Response (ракети SLAM-ER з дальністю дії 270 км, які можуть запускатися з F-18/Hornet, P-3Orion або F-15).
До цього додалися наступні повідомлення Конгресу про безпілотники General Atomics та протикорабельні ракети наземного базування Harpoon від Boeing для використання як ракети берегової оборони. 100 пускових установок крилатих ракет та 400 ракет коштуватимуть близько 2 мільярдів доларів.
Як виглядає армія Китаю:
Усього активних сил: 2 035 000 осіб
Сухопутні війська: 965 000 осіб
Військово-морські сили: 260 000 осіб
Пілоти: 395 000 осіб
Резервісти: 510 000 осіб
Танки: 5400
Літаки: 3227
Підводні човни: 59
Кораблі: 86
Артилерія: 9834
Як виглядає тайванська армія:
Усього активних сил: 169 000 осіб
Сухопутні війська: 94 000 осіб
Військово-морські сили: 40 000 осіб
Пілоти: 35 000 осіб
Військовий резерв: 1 657 000 осіб.
Танки: 650
Літаки: 504
Підводні човни: 4
Кораблі: 26
Артилерія: 2093
===
Новини по темі:
