Останні роки Пекін погрожує силою повернути Тайвань, коли це буде потрібно. Чи почнеться незабаром війна в Тайванській протоці? Експерти та політики обох країн висловили думки щодо цього питання.
«Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) може окупувати Тайвань за тиждень і не боїться зіткнення з американськими військами в Тайванській протоці», — заявив Цзінь Цаньжун (Jin Canrong), відомий китайський професор Школи міжнародних досліджень Женьмінського університету, експерт компартії Китаю з питань зовнішньої політики, у статті, опублікованій у січневому номері журналу Nikkei.
«Можливо, керівництво перейде до озброєного об’єднання у 2027 році, коли виповниться 100 років від дня заснування НВАК», — продовжив Цзінь.
Починаючи з 1949 року Тайвань та материковий Китай перебувають під керуванням двох різних урядів. Останні десятиліття китайський режим називає острів «своїм», попри те, що Тайвань фактично є незалежним суб’єктом із власними збройними силами, демократично обраним урядом та Конституцією.
Думки тайванців
Юань Хунбінь (Yuan Hongbin), китайський заборонений письменник і філософ, який живе у вигнанні, вважає, що КПК розпочне війну за возз’єднання з Тайванем у 2024 році. В інтерв’ю The Epoch Times 3 лютого він сказав, що Пекін чинитиме фінансовий та політичний тиск на Тайвань, щоб спровокувати конфлікт.
Тайванські вчені та політики не вірять, що КНР зможе перемогти Тайвань у цій війні, особливо якщо острову допоможуть союзники та США.
«Це не так просто [силою повернути Тайвань]. Є багато причин, про які слід подумати Китаю, — сказав The Epoch Times 1 лютого Лі Чен-сю (Lee Cheng-hsiu), старший науковий співробітник Тайваньського фонду національної політики. — Як тільки Пекін розпочне війну, міжнародне співтовариство відреагує».
«Ситуація динамічна. Військовий потенціал нападаючої та оборонної сторін постійно змінюються. Тайвань зміцнюється», — зазначив виданню 1 лютого Су Цзі-юнь (Su Tzu-yun), старший аналітик Тайванського інституту досліджень національної оборони та безпеки.
Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф У (Joseph Wu) заявив 1 лютого німецькому виданню ZDF: «Ми сповнені рішучості захищати нашу батьківщину». Він підкреслив, що обороноздатність Тайваню постійно зміцнюється завдяки підтримці США озброєнням, військовою підготовкою та обміну розвідданими між двома країнами на високому рівні.
На думку тайванських експертів, правляча репресивна КПК контролює китайських вчених та експертів, унаслідок чого вони змушені виступати з доповідями, що узгоджуються з політикою Пекіна, яка спрямована на силове повернення Тайваню.
«Наступної осені режим КПК проведе свій ХХ з’їзд. ‹…› [Цзінь Цаньжун] має бути солідарним з лідерами КПК та пропагувати ідеї Пекіна про силовий варіант повернення Тайваню», — зазначив Лі Чен-сю.
На думку Су Цзі-юня, проблема Тайванської протоки — це не просто питання об’єднання двох сторін, а питання вибору між демократією Тайваню та тоталітаризмом китайського режиму.
«Згідно з недавніми опитуваннями 70% тайванців обрали демократію, — сказав він. — Ігнорування цього факту прихильниками КНР демонструє їхню пихатисть, що створює реальний ризик і небезпеку регіону».
Су підкреслив, що союзники та країни, які виступають за демократію та свободу, підтримають Тайвань: «Тайвань уклав військові спілки з багатьма країнами. Як тільки китайський режим розпочне війну, ці країни не сидітимуть склавши руки».
Цзінь Цаньжун запропонував Тайбею та Пекіну зустрітися та обговорити співпрацю. Але Су попередив, що КПК не можна довіряти.
«У 1920-х роках компартія вела політику співпраці з Гоміньданом [Національною партією Китаю], а за спиною боролася та обманювала Гоміньдан. Тайвань більше не попадеться на хитрощі КПК», — заявив Су.
Вторгнення на Тайвань ризиковано
Юань не згоден із Цзінєм щодо здатності НВАК підпорядкувати собі тайванські війська, але все ж таки вважає, що китайський лідер Сі Цзіньпін у найближчому майбутньому застосує силу для об’єднання Тайваню з материком, навіть якщо КНР програє у війні.
«НВАК складно зайняти місто, не кажучи вже про великий острів. У 1989 році сотні тисяч солдатів НВАК витратили майже місяць, щоб придушити студентські протести і зберегти контроль над Пекіном», — зазначив Юань, маючи на увазі студентські продемократичні протести на площі Тяньаньмень.
«Наскільки я знаю і розумію, Тайвань протягом короткого часу може організувати три мільйони цивільних осіб та озброїти їх. Вони захищатимуть острів разом із тайванськими військовими, як тільки солдати НВАК висадяться там», — продовжив він.
«Дипломатичні проблеми китайського режиму зростають. Економіка Китаю переживає кризу, політика теж не така стабільна, як здається. Незабаром режим зіткнеться з повним фінансовим та політичним крахом. Перед остаточним його настанням Сі спробує розв’язати війну в Тайванській протоці, щоб відвернути увагу китайського народу від внутрішніх проблем, що, на його думку, врятує КПК», — сказав заборонений письменник.
Юань попередив, що як тільки Сі почне війну, китайці, які виступають проти тоталітарного правління КПК, встануть і боротимуться за свою свободу, що призведе до краху режиму.
Чжен Єфу (Zheng Yefu), професор соціології, нині на пенсії, престижного Пекінського університету Китаю, закликав Пекін відмовитись від плану силою повернути Тайвань.
У статті, опублікованій 22 січня у зарубіжних новинних китайськомовних ЗМІ, Чжен зазначив, що багато громадян Китаю не хочуть війни, але через цензуру Пекіна їхні голоси не можуть бути почуті.
«Загроза застосування сили [щоб повернути Тайвань] призведе до війни, наслідки якої будуть катастрофічними. ‹…› Щойно розпочнеться війна, у Китаю, Тайваню та США не залишиться місця для компромісів. ‹…› Як тільки ядерні держави почнуть між собою війну, жодна сила не зупинить їх від використання ядерної зброї», — написав Чжен.
За матеріалами
