У середу, 7 грудня 2022 р., у Монреалі (Канада) розпочнеться 15-та конференція за участю 196 держав, які підписали Конвенцію ООН про біологічне різноманіття 1992 р. COP15 мав відбутися в Куньміні (Китай) у 2020 році, але був скасований через коронавірус.
За даними Організації Об’єднаних Націй, зникнення видів на Землі відбувається в 50-100 разів швидше, ніж у доіндустріальну епоху. Надмірне полювання і вилов риби, і запечатування ландшафтів є основними факторами, що сприяють цьому. Конференція зі збереження видів покликана знайти способи протидії цим змінам.
Китай, де проживає 18 відсотків населення світу і виробляється 18,4 відсотка світового валового внутрішнього продукту (ВВП), є ключовим фактором у розв’язанні екологічних проблем.
У країні мешкає майже 38 000 видів вищих рослин, понад 8100 видів хребетних, понад 1400 видів птахів і 20 відсотків усіх видів риб. Деякі мешканці зустрічаються виключно в Китаї — наприклад, гігантська панда, азійський чорний ведмідь, сичуанська курка або золотий фазан.
Китайський режим досі не виконав покладену на нього відповідальність — навіть попри те, що 2018 року він закріпив у конституції «екологічну цивілізацію». У багатьох містах забруднення повітря та смог є постійними явищами.
У царині біорізноманіття керівництво країни також не змогло досягти численних цілей, раніше узгоджених на конференціях з біорізноманіття. Це стосується, зокрема, сприяння сталому рибальству, запобігання вимиранню видів або захисту екосистем, що перебувають під загрозою зникнення.
Близько половини земноводних, що мешкають у Китаї, вважаються такими, що перебувають під загрозою зникнення. Деякі види, такі як китайський дюгонь, риба-весло і осетер Янцзи, а також білорукий гібон, вважаються вимерлими. Незаконна торгівля дикими тваринами, яка стала предметом суспільної уваги у зв’язку з коронавірусом, продовжує таємно процвітати. Крім того, повідомляється, що заборона, введена під впливом пандемії, знову пом’якшена.
Існують також проблеми з опустелюванням лугів, яке, як кажуть, становить 90 відсотків. Ба більше, Китай нещодавно втратив 53 відсотки своїх прибережних водно-болотних угідь. З 1950-х років комуністичне захоплення земель призвело до втрати 80 відсотків коралових рифів Китаю. Втрачено 73 відсотки мангрових лісів.
Ще одним моментом, який не свідчить на користь кваліфікації КПК як піонера захисту видів, є спірна ініціатива «Один пояс, один шлях» (проєкт «Новий шовковий шлях»).
Критики вважають так званий «Новий шовковий шлях» проєктом екологічної катастрофи. За їхніми словами, у понад 60 країнах світу це призводить до вирубки лісів і штучної зміни річища річок, що, зокрема, сприяє повеням.
Наслідки цього можна спостерігати в глобальних гарячих точках біорізноманіття, таких як Кораловий трикутник у Південно-Східній Азії. Тут розташована одна з найважливіших рифових систем у світі, яка, однак, відходить на другий план через діяльність режиму.
Зрештою, керівництво КПК нещодавно виділило понад 2750 охоронюваних територій, тож принаймні для 15 відсотків території існують певні екологічні стандарти. Площа лісів останнім часом також збільшилася, і навіть планується створення ще п’яти великих національних парків. Чи буде цього достатньо для поліпшення показників режиму в галузі охорони навколишнього середовища та збереження видів, залишається під питанням.
За матеріалами Epoch Times Europe GmbH
