Ставок, забарвлений у рожевий колір через забруднення від розташованого поруч заводу пластикових відходів у північнокитайській провінції Хебей, 22 жовтня 2014 року. Фото: Weibo.com/u/1083369547
Дитина грається із пластиковим шприцом біля купи пластикових відходів у невстановленому місці в Китаї, серпень 2013 року. Фото: Weibo.com/u/1083369547
Проблема сміття у Китаї настільки запущена, що рупор режиму «Сіньхуа» на початку січня опублікував статтю під назвою «Це не чутки, Китай — це всесвітній смітник». «Сіньхуа» стверджує, що пагорби зі сміття, описані у статті, імпортуються із Заходу, але деякі китайці поспішили зазначити, що провина за це лежить не на західних країнах, а на китайській компартії.
«Навіть якщо ми бідні, ми не можемо заробляти собі на життя переробленням сміття, імпортованого із заходу. Як би важко не було, нам не слід ставитися до західних відходів, як до милих немовлят, через що наш красивий Китай перетворюється на всесвітнє звалище», — написало «Сіньхуа».
У той час як Китай став другою найбільшою економікою у світі, повідомлення ЗМІ рясніють звітами та знімками про екологічні проблеми, включаючи забруднення повітря і води, а також проблеми з відходами.
«Сіньхуа» пише: «Пластикові відходи зі США і медичні відходи з Англії, пройшовши шлях багатьох кілометрів через океани, вивантажуються у доках Китаю, тому що китайські покупці готові заплатити подвійну ціну, аби викупити відходи, переробити і продати їх».
Звіти та цифри
Агентство «Сіньхуа» навело дані з Китаю, США і Великобританії, показавши, що сміття в Китаї завезене із західних країн.
Британська газета The Telegraph у листопаді 2012 року повідомляла, що 70% пластика для переробки відправляють на Далекий Схід і що Китай більше не приймає низькосортний пластик, що надсилається з Великої Британії.
Згідно зі звітом 2012 року Американо-китайської комісії з економіки і перевірки безпеки, вартість експорту американських відходів у Китай зросла у понад 15 разів — із $740 млн у 2000 році до $11,5 млрд у 2011 році.
Із 1990 по 2003 роки імпорт пластикових, сталевих і паперових відходів збільшився у понад 125, 50 і 21 разів відповідно, повідомило у січні 2007 року видання Shanghai Security News.
Забруднення від імпортного сміття
Найбільш красномовними є свідчення очевидців. Ляньцзяо, село у південній провінції Гуандун, було, згідно зі статтею «Сіньхуа» із посиланням на статтю у державному виданні «Робітнича газета» (Гунжень жибао) за січень 2007 року, повністю вкрите «західним сміттям».
«З усіх труб валить чорний дим. Сміття, накопичуючись, утворює невеликі гори. Ріки чорні, як нафта», — зазначає «Робітнича газета», розповідаючи про те, як у місті процвітає переробна промисловість.
Агентство «Сіньхуа» також навело погляди Ван Цзюляна. Ван провів майже три місяці, документуючи за допомогою своєї камери, до якої міри кілька китайських приморських провінцій завалені сміттям. Він розмістив свої фотографії у китайській соціальній мережі Weibo.
Тоді як у Китаї діє закон, що забороняє ввезення медичних відходів, на одній із фотографій Вана зафіксована дитина, яка грає зі шприцом посеред тонн медичних пластикових відходів.
На іншому знімку Вана відображений ставок у північній провінції Хебей, який має рожевий колір через забруднення від розташованого неподалік заводу із переробки пластикових відходів.
У своєму блозі Ван звинувачує міжнародне співтовариство в експорті сміття до Китаю, причому Китай стає найбільшим імпортером пластикових відходів.
Недостатнє регулювання
На противагу повідомленням від «Сіньхуа», 6 січня в одному з найпопулярніших китайських інтернет-порталів China Netease була опублікована стаття під назвою «Не звинувачуйте інші країни в тому, що Китай стає всесвітнім смітником».
Стаття покладає провину за це на недостатні екологічні стандарти Китаю.
У двох екологічних рейтингах, які були у 2013 році опубліковані Всесвітнім економічним форумом, — «Суворість екологічного законодавства» і «Примусове виконання природоохоронного законодавства» — серед 140 країн Китай займає відповідно 67-ме і 63-тє місця.
Сусідують із Китаєм у цьому рейтингу Ефіопія, яка займає 62-ге місце у рейтингу дотримання законодавства, і Філіппіни — 66-те місце з погляду строгості законодавства.
Що стосується надлишку пластикових відходів, хімічна промисловість у Китаї не може задовольнити усе більший і більший попит на пластикові вироби на душу населення — із 22 кг у 2005 році він зріс до 46 кг у 2010-му. Таким чином, Китай був змушений обробляти імпортовані з міжнародного ринку пластикові відходи як сировину, повідомило у березні 2011 року «Сіньхуа».
У 2006 році Китай імпортував 58600 тонн пластикових відходів, а у 2011 році ця цифра зросла до 83800 тонн, повідомила екологічна платформа solidwaste.com.cn.
Відповідь материкового Китаю
«Сміття — це величезна проблема як у містах, так і в селах, — сказав „Великій Епосі“ Фу Гоюн, китайський письменник у східнокитайській провінції Чжецзян. — Сміття, яке в нас зараз, — інше. Воно важко розкладається, і ґрунт не може його поглинути».
Китайські користувачі мережі залишили на сайті Sina’s Finance гнівні коментарі.
«Як західне сміття потрапило до країни? Чиновників, які за це відповідальні, треба засудити до смертної кари», — написав пекінський користувач мережі під прізвиськом «1420646015».
«Де наш уряд?» — написав користувач із провінції Хубей під ніком «Jia Fu Suo».
«У материкових китайців немає релігійної віри. У них немає ніяких моральних цінностей. Тому вони здатні на все», — написав пекінський користувач мережі під псевдонімом «Blueskyforme».
Френк Фан, Велика Епоха
Читайте також:
У Китаї — протести проти хімічних заводів
Екологічна катастрофа Китаю: отруйне повітря
