Його адвокат Чен Хай дізнався про це через три дні, а його мати в той же день ввечері.
«Хоча я морально була підготовлена до цього, але, почувши про рішення суду, не змогла винести цього і втратила свідомість. – Сказала вона. – Друге слухання у справі мого сина було закритим. Це було секретне винесення вироку. Суддя просто прийшов до камери досудового ув’язнення і оголосив вирок прямо там».
Чен Хай вважає, що не було підстав притягати Цюаня до суду. Він сказав, що Ґо Цюань ніколи не робив критичних зауважень ані на адресу Національного Народного Конгресу, ані на адресу китайського уряду, ані на адресу лідерів компартії.
«Не було ніякої підривної діяльності. Він просто висловлював свою власну думку з приводу політичної реформи, не закликаючи до повалення влади компартії. Як китайський громадянин, він використовував своє законне право на свободу слова і свободу зборів, а також на утворення нової партії», – зазначив він.
Ґо публікував статті в Інтернеті на такі теми, як демократія, захист прав людини і соціальна справедливість. 14 листопада 2007 р. він опублікував відкритий лист китайським комуністичним лідерам Ху Цзіньтао і У Банго, закликаючи до формування «демократичного уряду на основі багатопартійних виборів, що послужило б інтересам всього суспільства». Він також заснував Нову демократичну партію.
Перше слухання по справі Ґо проходило 7 серпня, а рішення було прийнято 16 жовтня минулого року – це набагато перевищує термін у 45 днів, призначений законодавством для прийняття судом рішення, як було зазначено в заяві організації «Права людини в Китаї». Суд пояснив затримку процедурними витратами.
Звинувачення ґрунтувалися на тому, що дії Цюаня підривають існуючу владу. Його захист свідчив, що опубліковані матеріали не були підривними і що Конституція КНР забезпечує право на свободу слова. Сторона звинувачення ж стверджувала, що інтереси партії і держави понад усе.
На думку американського недержавного фонду «Дуйхуа» (з китайського «Діалог»), це нерозв’язане протиріччя в китайській правовій системі. І, оскільки, китайська компартія пов’язує разом свої інтереси та інтереси всієї нації, такі випадки будуть продовжуватись, йдеться в повідомленні фонду.
Проте, юрисконсульт Ґо Цюаня подав апеляцію після першого слухання. Згідно з процедурою китайського кримінального кодексу, друге слухання має відбутися через місяць після першого. Друге слухання у справі Ґо Цюаня пройшло 2 листопада у верховному суді Цзяньсу.
«Друге засідання суду мало бути відкритим, щоб перевірити, чи законне перше рішення суду. Тільки тоді, коли всі факти підтверджені й вислухані думки юристів і свідчення свідків, суд закінчує свою роботу. – Говорить Чен Хай. – У цьому випадку засідання суду мало бути відкритим через те, що справа викликала велику дискусію ».
Всі додаткові аргументи, висунуті їм у перерві між двома засіданнями, не були враховані. Після другого засідання суду сім’я Ґо вирішила подати апеляцію у Верховний Народний Суд.
Матері відмовлено в побаченні з сином
Сімдесятирічна мати Ґо Цюаня не бачила його з моменту першого слухання у серпні. Дізнавшись про остаточне рішення суду, вона зателефонувала в поліцію і попросила побачення з сином. Їй буквально відповіли, що вона зможе його побачити «скоро».
Іншого відомого дисидента, Лю Сяобо того ж дня засудили до 11 років позбавлення волі за проведення кампанії за політичні свободи. Суд над Ґо Цюань пройшов «в тіні» цього більш гучного процесу.
Нещодавно, ще кілька китайських правозахисників були засуджені за закритими дверима. Серед них Сє Чжанфа, китайський дисидент, який намагався організувати з’їзд Китайської Демократичної партії (нині забороненої); його засудили до 13 років ув’язнення і до 5 років позбавлення політичних прав за «підрив державної влади»; Дуань Чжаньфан із Шанхая, засуджений до одного року і шести місяців тюремного ув’язнення за перешкоду здійснення «державних справ».
Го Цюань працював у Народному суді в місті Нанкіні і секретарем в Комісії з економічної реструктуризації.
У 1966 році він отримав звання магістра на кафедрі соціології Нанкінського педагогічного університету, а в 1999 році звання доктора філософії. З 1999 по 2001 роки він займався дослідженнями, продовжуючи працювати в університеті до моменту його затримання.
