Тортури «ліжко мерця» китайська компартія застосовує в основному до тих «ворогів народу», які намагаються протестувати проти незаконного ув’язнення за допомогою голодування, – у більшості випадків жертвами стають в’язні сумління.
#img_left#Руки і ноги роздягненого догола ув’язненого прив’язуються до кутів ліжка, на якому замість матраца дерев’яна дошка з вирізаним отвором. Під отвір підставляється відро для випорожнювань. Часто мотузками туго прив’язують до ліжка і тіло людини так, щоб вона взагалі не могла ворушитися. У такому положенні людина перебуває безперервно від декількох днів до тижнів.
У деяких в’язницях, наприклад в’язниці № 2 міста Шеньян і в’язниці міста Цзилінь, поліцейські під спину жертви ще підкладають твердий предмет, щоб підсилити страждання. Буває також, що ліжко ставлять вертикально і 3-4 дні людина висить із розтягнутими кінцівками.
До цих мук додається ще й насильницьке годування, яке здійснюють за допомогою трубки, вставленої через ніс в стравохід, в яку заливають рідку їжу. Проробляють цю процедуру переважно в’язні за наказом охорони, а не медпрацівники. Вони роблять це дуже грубо і не професійно, часто наносячи серйозні пошкодження внутрішнім органам людини.
«Ліжко мерця» є однією з найпоширеніших тортур, які вживає комуністична влада до послідовників духовної практики Фалуньгун*, численні з яких помер від неї.
Люди, які пройшли через ці тортури, розповідають, що при цьому відбувається зсув хребців, суглобів рук і ніг, а також оніміння і почорніння кінцівок, що часто призводить до інвалідності.
Окремі випадки застосування тюремною адміністрацією «ліжка мерця»
Гуй Цзясяня, який ледь не загинув на такому «ліжку», заарештували 21 липня 2009 року в містечку Юнань округу Цзюцзян за поширення матеріалів Фалуньгун. За інформацією від його родичів, починаючи з 1999 року за практику Фалуньгун Гуя заарештовували вже сім разів.
У 2002 році його засудили до 5 років тюремного ув’язнення. А в 2008 році – до 18 місяців примусових робіт. Останній арешт стався незабаром після умовного звільнення з виправно-трудового табору для лікування.
Будучи переконаним, що він не порушив ніяких законів, а лише здійснював свої конституційні права на свободу віри і свободу слова, Гуй оголосив голодування як протест незаконному ув’язненню.
Через десять днів його прикували до ліжка, вставили пластикову трубку в ніс, проштовхнули її до шлунку і залишили там. Через два дні, вночі, у Гуй Цзясяна почалася кривава блювота. Коли лікар вийняв пластикову трубку, виявилося, що у нього стравохід і шлунок заповнені кров’ю. Адміністрація викликала родичів Гуя, щоб вони забрали його на лікування. При цьому їх змусили заплатити 1000 юанів ($143) за «медичні послуги» з примусового годування.
Лю Сіньнян, відставний військовий з міста Баодін провінції Хебей. Він відбував термін в першому загоні виправного табору міста Баодін за практику Фалуньгун. Під час ув’язнення серед інших тортур до нього застосовували і «ліжко мерця». Після звільнення він так і не зміг відновити здоров’я та помер 20 квітня у віці 57 років. За даними сайта minghui.org, вже підтверджена смерть в результаті тортур 79 послідовників Фалуньгун, що відбували термін в цьому таборі.
Су Яньхуа з провінції Хейлунцзян зазнала тортур «ліжко мерця» у виправному таборі міста Цзямусі. Її заарештували, коли вона їздила в Пекін, щоб звернутися до уряду з вимогою припинити репресії Фалуньгун. Після тортур в таборі здоров’я її сильно похитнулось. 4 травня Су померла.
