#img_left_nostream#Американська телекомпанія CNN 28 вересня показала інтерв’ю з прем’єром Китаю Вень Дзябао. Теми дискусії містили в собі питання стосовно кровавої бійні на площі Тяньаньмень, прав людини, фінансової кризи у США і політичної реформи в Китаї. Але з усього цього контрольовані урядом китайські ЗМІ передали тільки відповідь Веня на запитання стосовно фінансової кризи в США, сповіщає радіо «Вільна Азія».
Вень говорив про поліпшення демократії та системи проведення виборів у Китаї, а також про те, що уряд повинен бути підзвітним народу. Він сказав: «Соціалізм, як я розумію, — це система демократії… В Китаї гарантована свобода слова і свобода засобів інформації».
«З проведенням Олімпійських ігор Китай дійсно став більш відкритим… Уряд Китаю усвідомив важливість цього і захищає права людини». Відповідно до даних агентства France-Press та гонконгської газети Apple Daily, китайські ЗМІ пропустили коментар Веня про політичну систему Китаю.
Американський політичний коментатор у Китаї Лі Хункуань помітив, що хоча теоретично промова Веня не є помилковою, проте вона не відображає дійсність у Китаї. Те, що офіційні ЗМІ піддали цензурі коментар Веня стосовно політичної реформи, свідчить про те, що китайський уряд чинить опір демократії.
«Вень ретельно підготувався до цього інтерв’ю для CNN. Можливо він навіть підготував відповідь на питання стосовно демократії. Вони знали, що питання стосовно бійні на площі Тяньаньмень і демократії в Китаї є неминучими. Саме тому його радники старанно його до цього підготували».
«Я чув, що для нього стала несподіванкою згадка про зроблений на площі Тяньаньмень фотознімок, але він звів це до питання про демократію, на яке в нього вже була готова відповідь», — сказав Лі.
«Він говорив про форми демократії і послідовне поліпшення. В цьому немає нічого нового. Ви не в змозі сказати, що він не має рації. Але на практиці цього в Китаї немає. Він не послабив обмеження свободи слова і не дав можливості людям говорити про демократію, — додав Лі. — Тепер його власне інтерв’ю піддали цензурі зі сторони китайських інформаційних засобів. Це з різних аспектів демонструє, що китайська комуністична партія безумовно опирається демократії і політичній реформі. Він достеменно точно не збирається здійснювати в Китаї політичну реформу і демократію. Саме так слід розуміти його відповідь».
Сунь Веньгуан, в минулому професор Шаньдунського університету, користуючись своїм власним досвідом, довів, що уряд не бажає здійснювати кроки, які б просували Китай у сторону демократичних виборів.
«Пан Вень говорив про зроблені перші кроки, необхідні для просування Китаю до демократичної системи. Ті з нас, хто живе в континентальному Китаї, зовсім не відчувають такого просунення. Численні приклади демонструють, що люди не відчувають справжнього поштовху в цю сторону».
«Наприклад, минулого року я брав участь у місцевих виборах як невідомий кандидат. Теоретично мені це було дозволено і виборцям дозволялося приймати рішення відповідно до свого бажання. Насправді ж (уряд) використав усі дозволені способи, щоб не дозволити мені вступити в політичну боротьбу. Представники комуністичної партії навіть відвідували дома кожного, хто пропонував мою кандидатуру. Безперечно, що комуністична партія намагалася їх залякати», — сказав Сунь.
Професор Сунь також переконаний, що в Китаї не існує вільного користування Інтернетом. Він пояснив: «Вони стверджують, що в Китаї можливо вільно користуватися Інтернетом. По-перше, блоковано багато закордонних веб-сайтів. По-друге, ми не можемо вільно висловлювати свої погляди. В Інтернеті, включаючи китайські веб-сайти, нам не дозволено критикувати Комуністичну партію Китаю. Проте, яке там критикувати, нам не дозволено навіть давати коментарі відносно комуністичної партії».
Професор Сунь не згоден із твердженням Веня, що соціалізм є системою демократії. Він сказав: «Основний принцип соціалізму – це суспільна власність. У Китаї рішення приймає комуністична партія. Цзянь Цземінь свого часу заявив, що лідерство комуністичної партії саме собою представляє демократію. Це абсолютно неправильно і абсурдно».
Американський кореспондент запитав Веня, чи вірить він, що в найближчі 25 років на виборах, які проходитимуть у Китаї, точитиметься боротьба між двома політичними партіями, на що Вень відповів, що не може передбачити, що відбудеться через 25 років.
Вень говорив про поліпшення демократії та системи проведення виборів у Китаї, а також про те, що уряд повинен бути підзвітним народу. Він сказав: «Соціалізм, як я розумію, — це система демократії… В Китаї гарантована свобода слова і свобода засобів інформації».
«З проведенням Олімпійських ігор Китай дійсно став більш відкритим… Уряд Китаю усвідомив важливість цього і захищає права людини». Відповідно до даних агентства France-Press та гонконгської газети Apple Daily, китайські ЗМІ пропустили коментар Веня про політичну систему Китаю.
Американський політичний коментатор у Китаї Лі Хункуань помітив, що хоча теоретично промова Веня не є помилковою, проте вона не відображає дійсність у Китаї. Те, що офіційні ЗМІ піддали цензурі коментар Веня стосовно політичної реформи, свідчить про те, що китайський уряд чинить опір демократії.
«Вень ретельно підготувався до цього інтерв’ю для CNN. Можливо він навіть підготував відповідь на питання стосовно демократії. Вони знали, що питання стосовно бійні на площі Тяньаньмень і демократії в Китаї є неминучими. Саме тому його радники старанно його до цього підготували».
«Я чув, що для нього стала несподіванкою згадка про зроблений на площі Тяньаньмень фотознімок, але він звів це до питання про демократію, на яке в нього вже була готова відповідь», — сказав Лі.
«Він говорив про форми демократії і послідовне поліпшення. В цьому немає нічого нового. Ви не в змозі сказати, що він не має рації. Але на практиці цього в Китаї немає. Він не послабив обмеження свободи слова і не дав можливості людям говорити про демократію, — додав Лі. — Тепер його власне інтерв’ю піддали цензурі зі сторони китайських інформаційних засобів. Це з різних аспектів демонструє, що китайська комуністична партія безумовно опирається демократії і політичній реформі. Він достеменно точно не збирається здійснювати в Китаї політичну реформу і демократію. Саме так слід розуміти його відповідь».
Сунь Веньгуан, в минулому професор Шаньдунського університету, користуючись своїм власним досвідом, довів, що уряд не бажає здійснювати кроки, які б просували Китай у сторону демократичних виборів.
«Пан Вень говорив про зроблені перші кроки, необхідні для просування Китаю до демократичної системи. Ті з нас, хто живе в континентальному Китаї, зовсім не відчувають такого просунення. Численні приклади демонструють, що люди не відчувають справжнього поштовху в цю сторону».
«Наприклад, минулого року я брав участь у місцевих виборах як невідомий кандидат. Теоретично мені це було дозволено і виборцям дозволялося приймати рішення відповідно до свого бажання. Насправді ж (уряд) використав усі дозволені способи, щоб не дозволити мені вступити в політичну боротьбу. Представники комуністичної партії навіть відвідували дома кожного, хто пропонував мою кандидатуру. Безперечно, що комуністична партія намагалася їх залякати», — сказав Сунь.
Професор Сунь також переконаний, що в Китаї не існує вільного користування Інтернетом. Він пояснив: «Вони стверджують, що в Китаї можливо вільно користуватися Інтернетом. По-перше, блоковано багато закордонних веб-сайтів. По-друге, ми не можемо вільно висловлювати свої погляди. В Інтернеті, включаючи китайські веб-сайти, нам не дозволено критикувати Комуністичну партію Китаю. Проте, яке там критикувати, нам не дозволено навіть давати коментарі відносно комуністичної партії».
Професор Сунь не згоден із твердженням Веня, що соціалізм є системою демократії. Він сказав: «Основний принцип соціалізму – це суспільна власність. У Китаї рішення приймає комуністична партія. Цзянь Цземінь свого часу заявив, що лідерство комуністичної партії саме собою представляє демократію. Це абсолютно неправильно і абсурдно».
Американський кореспондент запитав Веня, чи вірить він, що в найближчі 25 років на виборах, які проходитимуть у Китаї, точитиметься боротьба між двома політичними партіями, на що Вень відповів, що не може передбачити, що відбудеться через 25 років.
