В околицях Ганновера, одного ранку в середині травня в двері квартири Дань Суня зателефонували співробітники федеральної кримінальної служби і пред’явили ордер на обшук. Дань Сунь – доброзичливий худорлявий чоловік, відкрив двері і запросив увійти. Запрошені увійшли до кабінету, де на полиці стояла статуя Будди і відчувалися запах розпалених пахощів. Федеральна прокуратура веде розслідування за підозрою його в шпигунській діяльності. Суня звинувачують у тому, що він працював на китайську розвідку, шпигує за послідовниками Фалуньгун, як повідомив журнал «Шпигель». Але для слідчих більший інтерес становили два високопоставлених урядових чиновника з Шанхаю, співучасники Суня.
Шпигунська діяльність Дань Суня почалася в 2005 році, коли він приїхав до Берліна, в китайське посольство за отриманням візи. З початку 90-х років він жив у Німеччині, отримавши громадянство. Одного разу Сунь вирішив відвідати свого хворого батька в Китаї. Отримання візи виявилося складною справою. Сунь вже довгий час практикує Фалуньгун і, з точки зору китайського уряду, є цікавим співрозмовником.
Дипломат, яка прийняла його заяву про видачу візи, займає провідне становище в посольстві Китаю, що знаходиться в центрі Берліна. Служби новин прирівнюють його до міністерства розвідки. Китайська «КДБ» вважається найбільшою громадянською службою розвідки, і грає центральну роль в шпигунстві за кордоном.
Співробітниця посольства прямо запитала його про заняття Фалуньгун і запропонувала зустріч з двома уявними «китайськими експертами». Мова йшла про «дослідницький проект», який нібито досліджує процес медитації з точки зору науки.
Сунь – академік, він видав багато книжок на цю тему, тому він зацікавився. Зустріч відбувалася в березні 2006 року в одному з ресторанів у центрі Берліна. Двоє чоловіків і одна жінка, які представилися як співробітники університету Шанхаю – факультету традиційної китайської медицини. Один з них, на думку Суня, виглядав особливо благородним. Під час вечері зав’язалася жвава розмова, яка продовжилася в кімнаті готелю «Парк Інн» на Александерплатц. До півночі вони обговорювали духовні аспекти Фалуньгун, медичний ефект вправ і політичне переслідування Фалуньгун у Китаї.
Для послідовників Фалуньгун – це принцип життя. Мова йде про китайську традиційну медитативну практику, про три властивості: Істина Доброта Терпіння, які досягаються за допомогою виконання п’яти класичних вправ цигун та завдяки відповідності практикуючого цим властивостям. Ця медитація очищує тіло і дух. А для китайського уряду, навпаки, Фалуньгун – це «злий культ» і його послідовники – вороги держави, які переслідуються по всьому світу. Після того, як вчення широко поширилося, уряд, 22 липня 1999, наклало на нього заборону. Незадовго перед цим, у червні 1999 було засновано «Офіс 610» для «викорінення злого культу» під прямим керівництвом компартії.
Тим ввечером Сунь не знав, що його співрозмовники ніякі не вчені, а працівники «Офісу 610». Принаймні, так стверджує Федеральна прокуратура Німеччини. Сяохуа Ч., «особливо благородна людина», за відомостями німецької розвідслужби, навіть є начальником офісу в ранзі віце-міністра.
«Якщо сюди з Шанхаю прилітає голова «команди анти-Фалуньгун» для вербування агента з Німеччини, – це незвичайна справа. Це показує, наскільки важливо їм подолати цей рух. І як активно китайські служби готові діяти» – пише «Шпигель».
Десятиліттями азіати вважалися в Німеччині безпроблемним партнерами. Про секретні дії Пекіна німецька влада не знала нічого. Китай був темою для торгової палати, а не для секретних служб. Тепер часи змінилися. Ця величезна країна стала одним з найважливіших противників німецької контррозвідки. Спеціальний відділ займається «проникненнями» з Китаю, використовуючи тактику «російської лінії», розроблену під час холодної війни. Викриті дипломати, що працюють на розвідку, висилаються з країни за нелегальні дії, нові співробітники посольства перевіряються. Дружньо-нейтральні відносини перетворилися на приховану війну шпигунів.
Ця конспіративна діяльність підриває німецько-китайські відносини. Під час візиту пані Меркель до Китаю в 2007 році у зовнішньополітичних відносинах проявилася напруга. Тоді електронна пошта федерального уряду Німеччини була атакована хакерами, ймовірно, за вказівкою китайського уряду. Від звинувачень у статті «Шпигеля» прем’єр-міністр Китаю Вень Цзябао дистанціювався: він пообіцяв пані Меркель, що Китай «рішуче й енергійно» боротиметься з хакерами.
Навесні 2009 року німецької контррозвідкою був спійманий пан Ван з генерального консульства в Мюнхені. Він збирав відомості про уйгурів, налагоджував джерела інформації, зустрічався з людьми і передавав інформацію до Пекіна. У листопаді 2009 німецька федеральна прокуратура обшукала квартири чотирьох підозрюваних, пана Вана вони не змогли затримати, оскільки він мав дипломатичну недоторканність. Німецькі власті зажадали від китайського уряду видворення Вана, і в грудні він покинув Німеччину.
Таких дипломатичних церемоній не удостояться борці з Фалуньгун Сяохуа Ч. і Бінь С. Вони будуть арештовані, як тільки ступлять на землю Німеччини. Після бесіди в готелі «Парк Інн» вони продовжили контакт з Дань Сунем, навіть завели з ним дружбу. Вони регулярно обмінювалися електронними листами і майже щодня спілкувалися по скайпу.
З вересня 2008 року, як з’ясували співробітники контррозвідки, Сунь передавав у Китай всю електронну переписку послідовників Фалуньгун, які мешкають в Європі. 2 січня 2009 академік відкрив ще один електронний ящик GMX, до якого не він один мав доступ. Його китайські друзі теж користувалися цією адресою, федеральна кримінальна служба ідентифікувала їх в околицях Шанхаю.
У той час, як німецькі служби говорять про «важливу інформацію», Сунь стверджує, що хоча й посилав великий обсяг інформації про Фалуньгун, але тільки з загальнодоступних джерел, цитати з книг, з виступів, керівництва по медитації. Для Суня важливо «ніколи не порушувати німецькі і китайські закони». Він відчуває себе жертвою, яка потрапила в таємні механізми секретних служб. Він навіть не підозрював, що його співрозмовники були китайськими агентами.
У жовтні 2009 року, за сім місяців до обшуку, о 9й ранку в двері Дань Суня зателефонували двоє німецьких співробітників служби безпеки Нижньої Саксонії. «Ми знаємо, що ви працюєте на китайську службу розвідки, – сказав один з них. – Ви весь час знаходитеся під наглядом». Одночасно він показав фото готелю «Парк Інн»: «Що сталося в цьому готелі?» Відповідати на це питання Суню доведеться в суді. Дань Сунь (ім’я вигадане) сказав, що понад усе сподівався, що китайський уряд визнає жорстоке переслідування послідовників Фалуньгун «великою помилкою». Він, за його словами, досі вірить в те, що йому вдалося переконати своїх співрозмовників з Китаю в тому, що репресії Фалуньгун повинні припинитися.
