Рівень китайської медицини в давні часи був воістину високий. У арсеналі медиків Стародавнього Китаю одних лише методів нелікарської дії існувало близько сотні. Згідно збереженим палацовим хронікам, і офіційним документам дипломатичних листувань, деякі імператори Піднебесної доживали до 200 років, а дітей зачинали у віці 140 років. Звичайно, в імператорському палаці була величезна кількість вчених-медиків, які невпинно стежили за здоров’ям імператора, але все-таки це може свідчити про високий рівень китайської медицини.
На відміну від сучасної західної медицини, що не приділяє належної уваги проблемам профілактики, китайська медицина розглядала питання збереження здоров’я і здорового способу життя як важливу складову медичних знань. Відома приказка свідчить: «Пізно копати колодязь, коли захотілося пити». Іншими словами, щоб мати здоров’я, необхідно вести правильний спосіб життя і постійно строго вимагати від себе.
Тіло людини в китайській медицині розглядалося як складна багаторівнева система, що не обмежується лише матеріальною складовою, тому і підхід до лікування також був більш глибший, більш фундаментальний. Фізичне тіло розглядалося лише як поверхневий рівень, за ним слідував рівень системи меридіанів і енергетичних каналів, далі – емоційний рівень. Визначальне значення мала психіка людини, її духовна складова. У такій системі кожен вище розташований рівень ієрархії впливав на нижній. Таким чином, для того, щоб прибрати симптоми і досягти видимого благополуччя можна впливати на фізичне тіло. Проте для того, щоб знайти здоров’я, людина повинна змінитися сама. Вона повинна досягти гармонії з природою і знайти душевний спокій.
#img_left_nostream#Вчення про «золоту середину» – шлях до здорового способу життя
Згідно уявленням стародавніх китайських медиків, хвороба зароджується в свідомості. Тому концепція здорового способу життя включає, перш за все, правильне мислення, усвідомлення зв’язку причин явищ та їх наслідків, дотримання помірності і збереження природної натуральності.
У Стародавньому Китаї люди відрізнялися спокійним темпераментом, стриманістю в звичках і емоційних пристрастях. Завдяки цьому досягався внутрішній душевний спокій. Такий спосіб життя китайців сформувався під впливом учень конфуціанства і даосизму. Ці два вчення визначили розвиток всіх наук Стародавнього Китаю і, особливо, китайської медицини. Окрім іншого, конфуціанство і даосизм прищепили давньому суспільству поняття про «золоту середину» і серединний шлях, дотримуючись якого можна залишатися непереможним. Згідно з цими уявами, людина повинна уникати крайнощів у всіх аспектах і тоді зможе знайти здоров’я.
Із цього приводу даос Ге Хун в книзі «Ней Пянь» виклав своє розуміння взаємозв’язку між здоров’ям і дотриманням помірності. На думку вченого, основними причинами руйнування здоров’я людини є надмірні емоції. Наприклад, такі як печаль, заздрість, бездіяльність, надмірна радість, неробство, пияцтво. Досягаючи своєї межі, вони неодмінно приведуть до фізичного виснаження і смерті. Тому той, хто прагне мати міцне здоров’я і довге життя, не повинен понад міру слухати і дивитися, пити й їсти, сидіти і робити, розмовляти і одягатися.
Вдосконалення тіла, як частина здорового способу життя
Поняття про «золоту середину», також поширюються і на фізичну активність. Тому китайська медицина рекомендує людині виконувати певну кількість фізичної роботи. В цьому випадку Ці та кров зможуть безперешкодно циркулювати, і внутрішні органи зможуть добре працювати. Тривала гіподинамія приводить до застою Ці й крові, до виснаження функціональних можливостей селезінки і шлунку, що приводить до безсилля, слабкості кінцівок і апатії. У книгах по китайській медицині говориться про те, що «тривале лежання ранить Ці». Надмірна фізична перевтома може привести до пошкодження Ці й до різного роду патологій, але розумна фізична активність, безумовно, корисна: тренування підсилюють циркуляцію життєво важливих речовин і сприяють кращому засвоєнню їжі.
У харчуванні китайська медицина також рекомендує дотримувати помірність. Не слід підсилювати п’ять смакових якостей їжі. Таке прагнення приведе до порушення роботи внутрішніх органів. Дуже солоне шкідливо для серця, надмірно гостре порушить роботу печінки, дуже кисле згубно для селезінки, надмірно гірке шкодить легеням, а надлишок солодкого викличе дисфункцію нирок. Надмірне харчування і обжерливість приведе до ожиріння і порушення циркуляції Ці та крові.
#img_right#Кажучи про здоровий спосіб життя, не можна не згадати про багаточисельні немедикаментозні методи, які й до цього дня використовуються китайцями. Підтримувати тіло в здоровому стані допомагають дихальні вправи, бойові практики, медитація, цигун та інші методи, науки Стародавнього Китаю, що залишились у спадщину. Вони, як і лікарські рослинні засоби, також використовуються для збереження здоров’я і запобігання захворюванням.
Більшість методів практик пов’язані з методами вдосконалення системи Дао. За часів династії Чжоу (близько 1100 – 221 до н. е.) даоси залишались на самоті у високих горах, щоб посвятити своє життя пошуку шляхів до істини і досягти прояснення розуму. Вони знаходили душевний спокій і жили величезну кількість років, практикуючи бойові мистецтва і займаючись медитацією. Вдихаючи високогірне повітря, насичене Ці та вживаючи трави, вони знаходили довголіття. І хоча багато знань передавалися таємно, деякі методи вдосконалення відкриті й сьогодні поширюються в суспільстві.
Таким чином, китайська медицина дає людині усвідомлення принципу, що хворобі легко запобігати, а не лікувати. Дійсне здоров’я можна знайти, лише слідуючи принципам Всесвіту і дотримуючи здоровий спосіб життя.
