Реалізовуючи плани по «розширенню сил за кордоном», китайська влада в квітні вже створила англомовний тижневик Global Times, який вже виходить щодня, Центральне телебачення КНР збільшило кількість каналів на інших мовах. Вони також стимулюють китайські видавництва розширювати сферу своєї діяльності за кордон.
Газета The Wall Street Journal повідомила, що китайське агентство Синьхуа вже почало співпрацювати з 10-ма а то й більше європейськими радіостанціями. Починаючи з 1 липня в деяких супермаркетах країн Европи, а також навпроти китайських посольств, вже транслюються 90-хвилинні радіопрограми і відео-ролики, підготовлені цим агентством.
Проте колишній заступник головного редактора гонконзької газети «Веньхуейбао» Чен Сянь в інтерв’ю радіо «Вільна Азія» сказав, що ці плани уряду не дадуть бажаного ефекту.
«Я вважаю, якщо в самій внутрішній політиці КНР є серйозні проблеми, отже, як би влада не намагалася розширювати свою пропаганду, реальна ситуація врешті-решт стає очевидною. В КНР діє однопартійний диктаторський режим. Чому багато людей не вірять їх повідомленням? Тому що вони передають не новини, а пропаганду партії та її успіхів, у якої звичайно немає ніякої об’єктивності, і ступінь довіри до неї відповідно низький. Тому влада вимушена постійно витрачати великі кошти і докладати значних зусиль, щоб підтримувати “світлий образ” Китаю на міжнародній арені. Поки не виправиться ситуація з об’єктивністю інформації, всі ці витрати будуть марними і збитковими», – сказав Чен.
Закордонний сайт Duowei 22 липня опублікував статтю китайського автора Бі Яньтао, в якій висловлюється аналогічна точка зору. У статті мовиться, що найбільша проблема інформації китайських ЗМІ – це низький ступінь об’єктивності. Всі їхні новини змішані з партійною пропагандою. Щоб виправити цю ситуацію, на думку Бі, треба надати ЗМІ незалежність і свободу, бо на міжнародній сцені китайські ЗМІ не можуть існувати як відділ пропаганди компартії або як МЗС КНР. Вони повинні, як і всі західні ЗМІ повідомляти об’єктивну інформацію про поточні події, а не захищати інтереси партії. На завершення Бі сказав, що хоч навіть багатьом людям і не зрозуміла ця ситуація, і багато хто не хоче її приймати, але це єдиний вихід для китайських ЗМІ.
Інший китайський письменник з провінції Сичуань Жань Юньфей також вказує на те, що всі джерела інформації в Китаї, а також її передача і поширення знаходяться під суворим контролем компартії.
«Західні читачі і західні ЗМІ звертають велику увагу на джерело інформації, на те чи є воно об’єктивним. Зазвичай у них багато джерел інформації. Але в Китаї в агентстві Синьхуа, а також у всіх організованих китайською владою ЗМІ іншими мовами джерело інформації одне – компартія. Єдиний “кран” передачі інформації в Китаї – це компартія. Як би ти його не розширював, подовжував або прискорював, його джерело все одно залишається незмінним. Наприклад, якщо я організовую ЗМІ в Китаї, то чи зможу я на Захід висловлювати критику компартії? Абсолютно ні», – поділився своєю думкою Жань.
Цю думка поділяє і колишній кореспондент Центрального телебачення КНР пан Лі. В інтерв’ю радіо він сказав: «Образ потрібно міняти з кореня, а не на поверхні. Ніякими грошима не вийде вирішити цю проблему. Це все рівно, що викинути ці всі кошти на вітер, оскільки корінь проблеми все ж залишається не зрушеним. Наприклад, влада своїми діями викликала міжнародне засудження і зіпсувала свій образ. Вона бере гроші і хоче купити цей “хороший образ”, не міняючи при цьому свій підхід до вирішення внутрішніх проблем і свою політику. І так кожного разу».
